|
Конвой ON 144
Конвой ON 144, також конвой ONS 144 (англ. Convoy ONS 144) — 144-й атлантичний конвой серії ON у кількості 45 транспортних суден, що у супроводженні союзних кораблів ескортної групи B6 прямував від Британських островів до морських портів Північної Америки. Конвой вийшов 7 листопада з Ліверпуля, згодом транспорти зустріла Серединно-океанічна ескортна група B-6 Королівського флоту Канади, що складалася з британського та норвезьких корветів класу «Флавер» «Вервейн», «Потентілла», «Еглантін», «Монбретіа» і «Роуз» і рятувального судна конвою «Перт». ІсторіяУ серпні 1942 року, коли союзники забезпечили прибережні конвої в західній Атлантиці надійними ескортними силами для відсічі атак німецьких субмарин, це призвело до завершення так званого Другого щасливого часу. Адмірал Карл Деніц, головнокомандувач підводних сил Крігсмаріне[en] (BdU), переніс фокус дій своїх підлеглих у середину Атлантики, щоб уникнути можливості їх виявлення патрульними літаками противника. Хоча в середині океану маршрути конвоїв стали менш передбачуваними, Деніц вважав, що збільшена кількість підводних човнів, що діятимуть одночасно, зможе ефективно шукати конвої за сприяння розвідувальних даних, отриманих завдяки розшифровці дешифрувальників морської розвідки (B-Dienst)[en] британського військово-морського шифру номер 3[1]. Однак лише 20 відсотків із 180 трансатлантичних конвоїв, що йшли з кінця липня 1942 року до кінця квітня 1943 року, втратили судна внаслідок нападу підводних човнів[2]. 7 листопада 1942 року конвой ON 144, що складався з 45 торговельних суден (декілька повернулося назад через технічні проблеми), вийшов із Ліверпуля у супроводженні місцевого ескорту. Вовча зграя «Крайцоттер» була на той час єдиною силою, що залишилася на північноатлантичних лініях конвоїв після відведення всіх наявних човнів Крігсмаріне для протидії операції союзників «Смолоскип» у Північній Африці. 15 листопада U-521 виявив конвой і здійснив безуспішну атаку, але втратив контакт з конвоєм унаслідок контратаки «Роуз». U-611 також вдалося виявити союзний конвой, але через погану видимість він був знову втрачений. 17 листопада U-184, U-262 і U-264 самостійно знайшли конвой і розпочали одночасну атаку після заходу сонця. U-262 промахнувся трьома торпедами. U-264 потопив 6696-тонне грецьке вантажне судно Mount Taurus, а U-184 — 3192-тонне британське вантажне судно Widestone. У передсвітанкові години 18 листопада U-624, U-522, U-521, U-224, U-383, U-454 і U-753 здійснили торпедні атаки. В результаті U-624 потопив 5344-тонний британський танкер President Sergent і 4732-тонний американський вантажник Parismina і пошкодив 5432-тонне американське вантажне судно Yaka, яке пізніше було добито U-522. Ймовірно під час контратаки канадських корветів, оснащених радіолокаторами, був протоплений німцеький човен U-184. Норвезький корвет «Монбретіа» був торпедований U-262 і затонув. Кораблі та судна конвою ON 144Транспортні судна
Судна, що затонули внаслідок атаки ПЧ
Судна, що були пошкоджені внаслідок атаки ПЧ
Кораблі ескортуПідводні човни, що брали участь в атаці на конвой
ПЧ, що затонули під час атак
Див. також
Примітки
Посилання
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
