Конвой HX 65
Конвой HX 65 (англ. Convoy HX 65) — конвой транспортних і допоміжних суден у супроводженні кораблів ескорту, який прямував від канадського Галіфаксу до Ліверпуля. Конвой серії HX був 65-й за ліком, і на маршруті руху його атакували німецькі військово-морські та повітряні сили. Унаслідок нападу ворожих субмарин та авіації Люфтваффе вісім з 51 судна були затоплені, ще три судна були пошкоджені німецькими U-Boot і бомбардувальниками. ІсторіяПередумовиКонвой HX 65 складався з трьох частин транспортних суден, що йшли з різних портів Америки, і за задумом при наближенні до берегів Великої Британії мав розділитися на дві групи. Основна частина з 13 суден вирушила з Галіфакса 12 серпня 1940 року; транспортники надходили з портів східного узбережжя США; його очолив командор конвою віцеадмірал Б. Г. Вашингтон на пароплаві Harpalyce. Цю частину конвою супроводжував океанський ескорт, що складався з допоміжного крейсера «Вольтер» і місцевого ескорту з двох військових кораблів канадського флоту. 14 серпня до нього приєдналися 16 суден, що вийшли із Сіднея, що на острові Кейп-Бретон, також з місцевим ескортом. Ці судна та кораблі зібралися з портів на Святому Лаврентії та Великих озерах. 16 серпня до конвою приєднався BHX 65, 22 судна з Карибського басейну та Південної Америки, які сконцентрувалися на Бермудських островах і звідти вирушили 11 серпня під охороною озброєного торговельного крейсера «Монклер». Проти HX 65 діяли підводні човни 1-ї, 2-ї та 7-ї флотилій підводних човнів ВМС Німеччини, які вийшли на перехоплення з ВМБ Кіля та Вільгельмсгафена. Напад німців22 серпня до конвою на маршруті руху почав прибувати ескорт Командування Західних підходів; есмінець «Скина» і корвет «Годетіа» покинули попередній конвой OA 201, прибувши пізніше того ж дня. 24 серпня есмінець «Весткотт» і корвет «Гладіолус» прибули від ескортних сил конвою OB 201. Вранці 24 серпня танкер La Brea (один із двох суден, які відстали від основних сил HX 65 5 днів тому) був помічений U-48 на північно-західному підході до Рокола. Танкер був атакований капітан-лейтенантом Гансом-Рудольфом Резінгом і потонув, на місці трагедії залишилися два рятувальні човни з людьми, що вижили в погану погоду та бурхливе море. Протягом наступних двох днів вони досягли Гебридських островів. Увечері 24 серпня конвой розділився: одна частина (HX 65A) з 20 транспортних суден, що прямували до Метіла[en] на східному узбережжі Шотландії через мис Рат[en] і північ Шотландії, і друга частина (HX 65B) з 22 суден, що прямували до Ліверпуля. Перша група, що прямувала до Метіла, очолювана Harpalyce у супроводі «Скини» і «Годетіа», був виявлений U-48. Вночі з 24 на 25 серпня, німецька субмарина атакувала транспортники, потопивши 2 судна, Empire Merlin і Athelcrest. Корвет «Годетіа» здійснив спробу контратакувати, але U-48 втік без пошкоджень. Пізніше, вранці 25 серпня, конвой був помічений ще двічі, U-28 і U-32, але до конвою прибув летючий човен «Сандерленд» Берегового командування, і обидва німецькі човни змушені були піти на глибину, коли помітили літак. U-32 провів атаку, яка не вдалася. Того вечора U-124 знову виявив конвой і атакував його незадовго до півночі. U-124 випустив чотири торпеди і командир заявив про затоплення чотирьох суден; справжнім результатом цієї атаки було потоплення двох суден (Harpalyce і Fircrest) і пошкодження ще одного (Stakesby). Harpalyce і Fircrest швидко загинули з великими людськими втратами. Stakesby був покинутий, але пізніше був врятований буксиром Thames, доставлений до берегів і відремонтований. U-124 був контратакований «Годетією» та пошкоджений, коли наразився на підводний камінь. Після того, як корвет відступив, U-124, не маючи можливості продовжити переслідування конвою, залишився на місці, надаючи рапорти про погоду. Пізніше того ж дня конвой був посилений двома есмінцями зі Скапа-Флоу, «Ягуар» і «Джавелін». Увечері 26 серпня поблизу Кіннерд-Хеда конвой зазнав повітряного нападу літаків Люфтваффе з окупованої Норвегії; атакували вісім Ju 88 з KG 30, що базувалися в Ольборзі. Внаслідок атаки з повітря уразили чотири судна; одне затонуло і три — пошкоджено. Nellie і City of Hankow благополучно дісталися порту, але Cape York затонув під час буксирування наступного дня. Пізніше в ніч проти 27 серпня друга повітряна атака чотирьох торпедоносців He 115 KuFlGr 506, що базувалися у Ставангері, завдала серйозних пошкоджень Remuera, який затонув. Решта 16 кораблів благополучно прибули до Метіла 27 числа. Тим часом 25 серпня Ліверпульська група на чолі з віцеадміралом Лейр на Manchester Merchant у супроводі «Весткотта» була виявлена U-57, який почав погоню. Кілька танкерів відстали від конвою, щоб їх перехопив ескорт, але один з них, Pecten, був торпедований U-57. Ескорт провів контратаку, але U-57 втік. 26 серпня на посилення цієї групи прибув шлюп «Лоустофт». Подальших атак не було, і 21 судно без втрат прибуло до Ліверпуля 27 серпня. Кораблі та судна конвою HX 65
Судна, що затонули внаслідок атаки ПЧ
Судна, що затонули внаслідок атаки авіації
Судна, що були пошкоджені внаслідок атаки ПЧ
Судна, що були пошкоджені внаслідок атаки авіації
Транспортні судна
Кораблі ескортуПідводні човни Крігсмаріне, що брали участь в атаці на конвой
Див. також
Примітки
Посилання
Література
|