Конвой SL 64 (англ. Convoy SL 64), також після поділу конвой SLS 64 (англ. Convoy SLS 64) — 64-й атлантичний конвой серії SL, що формувався з поодиноких суден, які подорожували до Фрітауна з Південної Америки, Африки та Індійського океану, незалежно один від одного, й далі на останньому етапі їхнього плавання до Ліверпуля прямували до Британських островів зазвичай під охороною ескорту. Конвой складався з 19 транспортних суден, що без ескорту вийшли з Фрітауна 30 січня 1941 року. 12 лютого беззахисні судна потрапили під удар німецького рейдера, важкого крейсера «Адмірал Гіппер». Протягом кількох днів конвой піддався нищівному розгрому; з 19 суден сім були затоплені, ще три пошкоджені. Рештки конвою прибули до Ліверпуля 22 лютого 1941 року.
Історія
30 січня з Фрітауна до Ліверпуля вийшов конвой SL 64. Вже в морі швидко з'ясувалося, що частина суден не спроможна підтримувати швидкість 9 вузлів. 28 швидкохідніших суден у супроводі допоміжного крейсера «Арава» пішли вперед, а з 21 тихохідного судна сформували конвой SLS 64. Його коммодором було призначено капітана пароплава Warlaby (4875 тонн) Септімус Мюррей.
Судна мали слідувати без охорони до з'єднання з конвоєм HG 53 і завершальну частину маршруту здійснити разом з ним. Попри тому, що у Фрітауні базувалися, крім «Арави», два важкі і два легкі крейсери, шлюп, чотири корвети і 10 траулерів, але для охорони суден, що доставляли в метрополію 120 000 тонн вкрай необхідних вантажів, не знайшлося жодного корабля! На самому початку руху ще чотири судна відстали від конвою.
В результаті о 06:15 12 лютого, слідуючи курсом 90°, розігнаний до 30 вузлів «Адмірал Гіппер» помітив на південному сході у тумані «18 великих пароплавів». Через три хвилини Майзель наказав головному калібру відкрити вогонь з дистанції 2,5 км по найближчих цілях.
Важкий крейсер вів вогонь з усіх видів зброї, у тому числі торпедами. Вогонь було припинено о 07:40.
У ході атаки «Гіппер» потопив сім суден: «Ворлабі», «Шрусбері», «Вестбері», «Персей», «Боргестад», «Деррінейн» та «Освестрі Гранж» сумарною водотоннажністю 32 806 тонн з 50 000 тонн вантажів на борту. Загинуло 147 членів екіпажів суден. Ще три судна: «Волтурно», «Лорнастон» та «Ейндербі» були пошкоджені. Судна «Волтурно», «Анна Мазаракі» і «Марго», потрапивши під обстріл, були навмисно залишені екіпажами. Згодом екіпажі рапортували, що розрахунок був на те, що рейдер, побачивши шлюпки та дим від димових шашок, вважатимє, що судно приречене, і залишить екіпаж у спокої.
За успішну атаку конвою капітан-цур-зеє Вільгельм Майзель був нагороджений Лицарським хрестом[1].
Кораблі та судна конвою SL 64[2]
Транспортні судна
- Позначення
Судна, що затонули внаслідок атаки
Судна, що були пошкоджені внаслідок атаки
Кораблі Крігсмаріне
Надводні кораблі
Підводні човни, що брали участь в атаці на конвой
- Позначення
Див. також
Примітки
- Виноски
- ↑ 7 суден затоплені крейсером «Адмірал Гіппер», 2 судна затоплені ПЧ; ще три судна дістали пошкоджень унаслідок обстрілів крейсера «Гіппер»
- Джерела
Посилання
Література
- Blair, Clay (1996) Hitler's U-Boat War Vol I Cassell ISBN 0-304-35260-8
- Hague, Arnold: The allied convoy system 1939—1945 : its organization, defence and operation. St.Catharines, Ontario: Vanwell, 2000.
- Bernard Edwards. Beware Raiders! German Surface Raiders in the Second World War — Pen & Sword Maritime, 2014
- Gerhard Koop, Klaus-Peter Schmolke. Heavy Cruisers of the Admiral Hipper Class — Naval Institute Press, 2001