Ко́ма (грец.κόμμα — «частина речення») — розділовий знак, що має форму гачка (,); на письмі вживається в межах речення для відокремлення слів, словосполучень і частин складного речення.
Історія
Пунктуація в давньоруському тексті (фрагмент сторінки «Руської правди», XI ст., пізніший список)
Приклади використання коми в українському тексті XIX ст. (фрагмент сторінки видання «Народні українські пісні з голосом», О. Гулака-Артемовського, 1868)
Приблизно 200 до н. е. бібліотекар Александрійської бібліотекиАристофан Візантійський розробив систему нотації драматичних творів, яка складалася із крапок, розміщуваних знизу, посередині або зверху рядка, щоб показати, наскільки глибоко треба вдихнути акторові, щоб прочитати фрагмент тексту вголос.[1] Слово кома в ті часи позначало відносно короткий фрагмент тексту і в Аристофановій нотації позначалася середньою крапкою (·, лат.media distinctio).
У давньоруськихрукописах текст писали без поділу на слова аж до кінця XIV ст., нечисленні розділові знаки (крапка; три крапки трикутником; чотири крапки ромбиком) мали таке саме призначення, що і давня нотація Аристофана Візантійського.
У більшості європейських країн коса риска (/, лат.virgule suspensiva), запроваджена у XIII ст., виконувала функції коми[2]. Наприкінці XV ст. італійський друкарАльдо Мануціо — змінив вигляд косої риски, викрививши її і перемістивши донизу рядка, надавши рисці, таким чином, вигляду сучасної коми.[3][4] Сучасна система пунктуації європейських мов сформувалася в основному після появи книгодрукування[5] (середина XV ст.)
Українська пунктуація під впливом західноєвропейської пунктуаційної системи в основному сформувалася до XVIII ст., хоча більшість розділових знаків, включаючи кому, уже зустрічалася в староукраїнській книжній мові[6]:
появу коми засвідчують писемні пам'ятки староукраїнської літературної мови XIV—XV ст., в яких її функції майже не відрізнялися від крапки. Надалі ці функції поступово диференціювалися в граматиках Лаврентія Зизанія (1596), Мелетія Смотрицького (1619), а в українських художніх творах XVIII—XIX ст. вже досить увиразнилися, що відображено в граматиці О. Павловського (1818), у словниках П. Білецького-Носенка (1-а пол. XIX ст.), Є. Желехівського (1886), Б. Грінченка (1907—1909).[7] Подальше вдосконалення української пунктуації було пов'язане з творчістю письменників XIX–XX ст. та діяльності мовознавців-нормалізаторів XX ст.[8]
В сучасній українській мові кома вживається на письмі для відокремлення однорідних членів речення, звертань, вставних слів, виділення порівнянь і зворотів, відокремлення частин складних речень.
Основні випадки вживання коми такі (докладно див. Український правопис. § 118. Кома. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 8 жовтня 2013.[14]):
Між однорідними членами речення, не з'єднаними сполучниками, з'єднаними двома або більше однаковими сполучниками чи протиставними сполучниками, або при повторенні слова, наприклад:
А тим часом місяць пливе оглядать І небо, і зорі, і землю, і море
Для виділення звертань, прикладок, порівняльних зворотів, відокремлених означень, зворотів, що уточнюють чи обмежують зміст, вставних слів чи вставних речень:
Слався, мій народе, мій гордий, чесний, добрий, молодий
Після стверджувальних слів (так, гаразд, (а)якже, авжеж тощо), заперечення ні, запитання що, а також підсилювального що ж, коли безпосередньо за цими словами йде речення, яке розкриває їх конкретний зміст:
В європейських мовах основні випадки використання коми такі самі, як в українській. У російській, польській, чеській мовах більшість правил вживання коми збігаються з українськими.
Англійська мова
Не існує офіційної організації, що регулює правопис англійської мови, такої як Орфографічна комісія в Україні, L'Académie française у Франції чи міждержавна Рада німецького правопису[de]німецькомовних країн, отже правила правопису в англійській не є офіційними правилами в загальноприйнятому розумінні, лише рекомендаціям різноманітних авторитетних організацій щодо правопису.
Як в українській мові, в англійській заведено вживати кому між однорідними членами речення, для відокремлення звертання, підрядних речень і вставлених конструкцій.[15]
Перелічувальна кома
На відміну від української, в англійській кома може вживатися перед неповторюваним сурядним сполучником and (у значенні «і, та»), or («або, чи») та nor («ані, та не»), що ставиться перед останнім однорідним членом речення,[16] таке вживання має назву serial comma[en] ‘перелічувальна кома’[17]. Наприклад:
We have subsidiaries in France, Russia, and China.
В українській така кома буде помилковою:
*Ми маємо дочірні компанії у Франції, Росії, та Китаї.
Перелічувальна кома здебільшого властива американській англійській, в британській вона вживається в наукових текстах, а також для уникнення неоднозначності, наприклад:
This book is dedicated to my parents, Ayn Rand, and God. (Переклад: Книгу присвячено моїм батькам, Айн Ренд та Богові.)
Кома усуває невірну інтерпретацію «мої батьки Айн Ренд і Бог». В українській ця неоднозначність залишається.
Пряма мова
В англійській кома ставиться після слів автора перед прямою мовою[18] (в українській в цьому випадку ставиться двокрапка[19]):
Steve replied, ‘No problem.’
Стів відповів: «Не проблема».
Пропущене дієслово
В англійській мові кома ставиться на місці пропущеного дієслова[20] (в українській пунктуації вживається тире), наприклад:
Lincoln was a great statesman; Grant, a great soldier
На відміну від української, в англійській кома не вживається перед повторюваними and, or, nor:[21]
Needing more than a job in a drugstore, Miranda planned to study anatomy and physics and botany.[22]
Потребуючи більше, ніж робота в аптеці, Міранда збиралася вивчати анатомію і фізику, і ботаніку.
Німецька мова
У німецькій мові більшість правил вживання коми подібні до українських, але є декілька розбіжностей:[23]
Як і в українській мові, кома відокремлює однорідні слова, словосполучення, частини речень та не вживається при сполучниках und ‘і (й), та’, oder ‘чи, або’ та інших. На відміну від української, кома не вживається навіть при повторюваних сурядних сполучниках, так само як і в англійській мові, наприклад:
Der Nachbar hatte versprochen den Briefkasten zu leeren und die Blumen zu gießen und hin und wieder zu lüften.
Сусід пообіцяв виймати пошту й підливати квіти, й подеколи провітрювати.
Інфінітивна група в німецькій мові може відокремлюватися комами, навіть якщо складається із самого інфінітиву з часткою zu, наприклад:
Thomas dachte nicht daran(,) zu gehen.
Томас і не думав іти.
Імена можуть відокремлюватися комами, якщо їм передує титул чи назва професії (так само в чеській[24]):
Der Erfinder der Buchdruckerkunst(,) Johannes Gutenberg(,) wurde in Mainz geboren.
«Казнить нельзя помиловать[ru]» («стратити не можна помилувати»). У цій фразі вибір місця розташування коми надає реченню протилежне значення «стратити» або «помилувати».
Let´s eat grandma — «давай їсти, бабусю» з комою, або «Давайте з'їмо бабусю» без.
James while John had had had had had had had had had had had a better effect on the teacher. Ця фраза без розділових знаків взагалі не має сенсу, але з вірно проставленними комами й лапками речення набуває змісту: «Джеймс вибрав „had had“, тоді як Джон зупинився на „had“; „had had“ справило краще враження на вчителя» («had» — форма дієслова англ.have ‘мати’, яке також є допоміжним дієсловом при утворенні аналітичних дієслівних форм).[26]
Німецька
«Wartet nicht hängen» (залежно від коми: «не ждіть, повісити» чи «зачекайте, не вішати») та аналогічне за змістом Hängen (kann/darf man) nicht laufen lassen («Не можна повісити, дозволити втекти» чи «Можна/треба повісити, не дозволити втекти»).
Латина
Edwardum occidere nolite timere bonum est («Вбити Едварда не бійтеся, то є добре» або «Едварда не вбивайте, боятися є добре»). Письменник Крістофер Марлоу в п'єсі «Едвард II» (бл. 1592) включив цю фразу до листа Ізабели Французької до її фаворита Роджера Мортімера,[27] неоднозначну фразу вона використала задля уникнення звинувачення у вбивстві короля Едварда II.
Типографіка
Кома є частиною іншого розділового знаку — крапки з комою (;).
Сучасні одинарні лапки (‚ ‘ ’) та подвійні «звичайні» лапки (" " ") графічно складаються із звичайних, перевернутих та зворотних ком, розміщених унизу та вгорі рядка.
Апостроф в українській може позначатися подібними до коми символами ’ (одинарна лапка, U+2019) та ʼ (літера-апостроф, U+02BC).
Різновиди коми
Ця сторінка чи розділ містить спеціальні символи Юнікоду. Якщо у вас відсутні необхідні шрифти, деякі символи можуть відображатися неправильно.
Основний символ коми позначається в Юнікоді як U+002C (HTML: ,), проте існують численні різновиди коми.[28]
У чеській та словацькій використовуються малі літери ť, ď, ľ та велика Ľ, але надрядкова кома при них не є ані комою, ані апострофом — це спрощений варіант гачека.
Підрядковий діакритичний знак седиль подібний до коми, але не має нічого спільного з нею: седиль походить від малої курсивної z. Приклади використання: фр.façade ‘фасад’, тур.arkadaş ‘приятель’.
Оґо́нек — походить від середньовічного варіанту написання латинської лігатури æ, звідки потрапив в польську, із неї в литовську, а згодом і в деякі мови північноамериканських індіанців. Приклади використання: пол.książka ‘книжка’, лит.galvų̃ ‘голів’.
В українській формі запису десяткових дробових чисел кома відділяє цілу й дробову частини числа (десяткова кома), наприклад: 5,8 — п'ять цілих вісім десятих. Такий запис вживається в Європі (окрім Великої Британії), а також в Бразилії та інших латиноамериканських країнах. В англомовному світі для цього використовується крапка: наприклад, «п'ять цілих вісім тисячних» записується як 5.008.
В англосаксонських країнах (США, Канаді, Великій Британії) кома використовується для розділення тризначних груп цифр замість пробілу. Наприклад, «дві тисячі п'ятсот» записується цифрами як 2,500, мільйон — як 1,000,000. Незнання цієї особливості може призвести до помилок: наприклад, запис 5,008 за прийнятою в Україні системою слід розуміти як «п'ять цілих вісім тисячних», за англосаксонською системою може бути зрозуміле як «п'ять тисяч вісім».
На комп'ютерній клавіатурі (в українській розкладці) для набору коми потрібно натиснути клавішу . на цифровій клавіатурі або натиснути одночасно клавішу ⇧ Shift та .. Щодо використання див. розділ Інформатика.
В інформатиці число з нерухомою (фіксованою) комою — формат представлення дійсного числа з фіксованою кількістю розрядів після десяткового роздільника в комп'ютерній пам'яті у вигляді цілого числа.
Програмування
У десяткових дробових числах і числах з рухомою комою в програмуванні замість вживаної в українській мові коми використовується крапка, яка є десятковим роздільником в англомовних країнах:
10.5 (10,5)
1.2E-10 (1,2 × 10−10).
У більшості мов програмування кома використовується як розділовий знак при переліченні елементів певних підмножин, наприклад, аргументів функцій, елементів списку, змінних при об'явленні, наприклад:
Кома згадується в українській ідіомі«до ти́тли й ко́ми» (цілком, повністю; до найменших дрібниць). Згадувана титла — не використовуваний нині надрядковий знак, яким на письмі позначалися скорочені слова та букви в числовому значенні.
↑(англ.) Langdon-Neuner Elise The comma [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] // The Journal of the European Medical Writers Association. — Vol. 16, No. 2, 2007. — p. 45.
↑Бурячок А. А. Пунктуація // Українська мова: Енциклопедія / [Редкол.: Русанівський В. М. (співголова) та ін.] — 2-ге вид., випр. і доп. — К.: Українська енциклопедія, 2004. — 824 с. — С. 540. — ISBN 966-7492-19-2
↑(нім.)Deutsche Rechtschreibung [Архівовано 25 січня 2012 у Wayback Machine.] // Überarbeitete Fassung des amtlichen Regelwerks 2004. — Teil 1: Regeln und Wörterverzeichnis. — München, Mannheim: Februar 2006. — 105 S. — S. 78—88.