Козенко Максим Максимович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Козенко.

Козенко Максим Максимович
Народився	1905  Красногригорівка, Красногригорівська волость, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	невідомо
Країна	Російська імперія  Російська республіка  УНР  Українська Держава  Українська СРР  СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної Ради УРСР^[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Макси́м Макси́мович Козе́нко (1905 , Красногригорівка, Катеринославська губернія  — невідомо ) — український радянський діяч. Депутат Верховної Ради УРСР першого скликання (1940—1947).

Біографія

Народився 1905(1905) року в селянській родині в селі Красногригорівка, тепер смт Червоногригорівка, Нікопольський район Дніпропетровська область, Україна. Трудову діяльність розпочав чорноробом на марганцевих копальнях міста Нікополя. З 1923 року працював забійником шахти в Нікополі. У 1923 році вступив до комсомолу. У 1924—1925 роках — секретар комсомольського осередку шахти.

У 1925 році повернувся в рідне село Червоногригорівку, де працював на комсомольській роботі.

Член ВКП(б) з 1926 року.

Служив у Червоній армії, закінчив військову школу. Після демобілізації перебував на керівній комсомольській роботі в районах Кам'янеччини.

У 1936—1937 роках — інструктор Миколаївського міського комітету КП(б) України; 1-й секретар Ново-Василівського районного комітету КП(б) України Дніпропетровської області.

У 1937—1939 роках — 1-й секретар Покровського районного комітету КП(б) України Дніпропетровської області.

З 14 лютого по листопад 1939 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради депутатів трудящих. З вересня 1939 року працював у Станіславському воєводському Тимчасовому управлінні.

8 грудня 1939[1] — липень 1941 року — голова виконавчого комітету Станіславської обласної ради депутатів трудящих.

24 березня 1940 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання по Богородчанському виборчому округу № 363 Станіславської області.

З 1941 року — у Червоній армії. У 1941—1943 роках — начальник Оперативної групи при Військовій раді 37-ї армії. У 1943—1944 роках — уповноважений ЦК КП(б)У по партизанському з'єднанні імені Леніна в Станіславській області.

У серпні 1944 — лютому 1945 року — голова виконавчого комітету Станіславської обласної ради депутатів трудящих.

У 1945—1948 роках — 1-й секретар Балтського районного комітету КП(б) України Одеської області.

У 1948—1950 роках — директор Бендерського плодорозплідника Молдавської РСР. З 1950 року — майстер бетонно-розчинного вузла тресту «Цукробуд» Одеської області.

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
• орден «Знак Пошани» (7.02.1939)
• медалі

Примітки

1. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 8 грудня 1939 року «Про затвердження обласних виконавчих комітетів у Волинській, Дрогобичській, Львівській, Ровенській, Станіславській, Тарнопольській областях УРСР» // Пролетарська правда: газета. — Київ, 1939. — № 280 (5386). — 9 грудня. — С. 1.

Джерела

• Политическое руководство Украины. 1938—1989. — М. : РОССПЭН, 2006 (рос.)
• Червоні партизани України 1941—1944 [Архівовано 19 Грудня 2010 у Wayback Machine.]
• Козенко Максим Максимович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 47.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 56.
• Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР [Архівовано 23 Березня 2019 у Wayback Machine.] // Вісті [Рад депутатів трудящих УРСР] : газета. — Київ, 1940. — № 72 (5861). — 28 березня. — С. 47.