Червоногригорівка
Червоногриго́рівка (в минулому — Чернишовка, Красногригорівка) — селище Нікопольського району Дніпропетровської області. Центр Червоногригорівської селищної громади. Розташоване на березі Каховського водосховища між промисловими містами Нікополь і Марганець. Населення за переписом 2001 року становить 6 710 осіб. Географічне розташуванняСелище Червоногригорівка знаходиться на правому березі Каховського водосховища, нижче за течією на відстані 2 км розташовані села Мусіївка і Придніпровське, нижче за течією примикає місто Нікополь. Поруч проходять автомобільна дорога Н23 і залізниця, станції Ревун і Платформа 111 км. Історичні відомостіНаселений пункт виник в кінці 1770-х років. Землі тут належали графові Чернишову, тому село до 1861 року мало назву Чернишовка. Граф продав частину землі своєму родичеві Краснову. Коли син Краснова, Григорій, одружився з дочкою Чернишова, поселення перейменували в Красногригорівку. За даними на 1859 рік у власницькому селі Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 3346 осіб (1638 чоловічої статі та 1708 — жіночої), налічувалось 439 дворових господарств, існували православна церква та училище[2]. Станом на 1886 рік у селі, центрі Красногригорівської волості, мешкало 4476 осіб, налічувалось 800 дворових господарств, існували православна церква, 2 школи, 3 лавки, відбувалось 2 ярмарки на рік[3]. За 8 верст — поштова станція. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4228 осіб (2160 чоловічої статі та 2068 — жіночої), з яких 4212 — православної віри[4]. У 1907 році оренду земельної ділянки Червоногригорівської общини для видобутку марганцевої руди передано від приватного власника Мосціцького до Німецького акціонерного товариства "Піролюзит". Відповідно, на північ від села виникає робітнича колонія Піролюзит. У 1908 році населення зросло до 5506 осіб (2755 чоловіки та 2761 — жінок), налічувалось 813 дворових господарств[5]. Станом на 1913 рік Красногригорівка вже мала статус селища і адміністративно підпорядковувалась Нікопольській міській раді. Діяла земська телефонна мережа, що з'єднувала Катеринослав з телефонними станціями м.Нікополь і с. Томаківка, та волосними правліннями. Станом на 1934 рік на території Червоногригорівської сільради існували два колгоспи - "Соцвласність", "Друга п'ятирічка" (колишній ім. Шавріна), сільгоспартіль "Червоні лани", рибколгосп та рибартіль ім. Х-річчя КНС Нікопольської рибспілки. Працювала одна семирічна школа 1 та чотирирічна 2 школа. З 1938 року має статус селища міського типу. У період радянської влади у Червоногригорівці розміщувалась центральна садиба колгоспу «Дніпро». Археологічні розкопкиНа околиці селища досліджено безкурганні могильники катакомбної культури та поселення епохи пізньої бронзи (II — початок I тисячоліття до н. е.). На території селища є скіфські кургани (IV—III ст. до н. е.) і залишки поселення землеробів Черняхівської культури (III—V століття). НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
СучасністьУ Червоногригорівці діє декілька дрібних сільськогосподарських підприємств. Є середня і початкова школа, дошкільний навчальний заклад, поліклініка, дві аптеки, ветаптека, універмаг, бібліотека, музична школа, будинок культури. ТранспортЧерез селище проходить лінія Кривий Ріг — Запоріжжя Придніпровської залізниці з двома зупинками — Ревун та 111 км. Автобус № 140 до Нікополь (стара частина міста). Автобус № 109 до Марганець. Таксі Економіка
Пам'яткиНа схід від селища розташована пам'ятка природи — Нікопольські плавні. Див. також
Персоналії
Примітки
Джерела
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
