Ляхов Іван Андрійович

Ляхов Іван Андрійович
Народився	6 квітня 1936(1936-04-06)  Кадіївка, Сталінська область, Українська СРР, СРСР
Помер	2006  Луганськ, Україна
Поховання	Луганськ
Країна	Україна  СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	НТУ ДП, Академія суспільних наук при ЦК КПРС^[d] і Російська академія державної служби
Членство	Верховна Рада України I скликання
Посада	народний депутат України[1] і депутат Верховної ради СРСР^[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Іван Андрійович Ляхов (6 квітня 1936(19360406), місто Кадіївка Луганської області — 2006, Луганськ) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Івано-Франківського і Луганського обкомів КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 9-го і 12-го скликань. Член ЦК КПУ в 1976—1981 р. і 1986—1990 р. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.

Біографія

Народився у родині робітника.

У 1953—1958 роках — студент Дніпропетровського гірничого інституту, спеціальність гірничий інженер-технолог.

У 1958—1959 роках — майстер технічного контролю, начальник відділу технічного контролю шахти № 22 тресту «Кіроввугілля». У 1959—1962 роках — начальник відділу вуглезбагачення тресту «Кіроввугілля» Луганської області.

Член КПРС з 1962 року.

У 1962—1963 роках — 1-й секретар Кіровського зонального промислового виробничого комітету ЛКСМУ Луганської області.

У 1963 — грудні 1964 року — 2-й секретар Луганського промислового обласного комітету ЛКСМУ.

У 1965—1969 роках — 1-й секретар Луганського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1969—1973 роках — 1-й секретар Краснодонського міського комітету КПУ Луганської області. У 1973 році — інспектор ЦК КПУ.

У листопаді 1973 — 11 жовтня 1979 року — 1-й секретар Ворошиловградського міського комітету КПУ Ворошиловградської області.

У 1979—1981 роках — слухач основного відділення Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

З 29 липня 1981 по 8 червня 1983 року — секретар, з 8 червня по 22 грудня 1983 року — 2-й секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ.

22 грудня 1983 — 14 грудня 1985 року — 1-й секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ.

У грудні 1985 — лютому 1987 року — завідувач відділу організаційно-партійної роботи ЦК КПУ.

У лютому 1987 — лютому 1990 року — 1-й секретар Ворошиловградського обласного комітету КПУ.

У лютому 1990 — серпні 1991 року — інспектор ЦК КПУ.

У 1991—1997 роках — заступник начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області.

З 1997 року — голова правління Луганського обласного соціально-суспільного благодійного фонду адаптації (соціальної реабілітації осіб, які звільнились з місць позбавлення волі).

Звання

• генерал-майор внутрішньої служби

Нагороди

• орден Леніна (4.04.1986)
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• орден «За заслуги» ІІІ-го ст. (.06.2001)[2]
• медалі
• Грамота Президії Верховної Ради Української РСР (25.10.1968)
• почесний громадянин Луганська (.09.1996)

Примітки

1. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
2. Указ Президента України від 11 червня 2001 року № 425/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»

Посилання

• [1] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]