Київське вище загальновійськове командне училище
Київське вище загальновійськове командне двічі Червонопрапорне училище імені М. В. Фрунзе, рос. Киевское высшее общевойсковое командное дважды Краснознамённое училище имени М. В. Фрунзе (КВОКУ) — один із найстаріших вищих військових навчальних закладів СРСР. Нині ліквідований. У різні роки готувало фахівців різних військових спеціальностей. Навчальний центр училища розташовувався у с. Старе, Бориспільського району, Київської області. ІсторіяВело свою історію від заснованих 1919 курсів червоних офіцерів при штабі Східного фронту. Від 1921 — Київська об'єднана школа командирів Червоної армії, 1922 до його складу приєднано Казанську вищу військову школу (нині Татарстан) і Бєлгородську (обидві — РФ) та Українську вищі артилерійські школи, 1924 — Ленінградську піхотну школу (нині С.-Петербург). 1920—1924 носило ім'я С. Каменєва, від 1936 — 2-га артилерійська школа, від 1937 — 2-ге артилерійське училище, від 1943 — 2-ге училище самохідної артилерії, від 1947 — об'єднане училище самохідної артилерії, від 1958 — танкове училище, від 1961 — командно-технічне училище, від 1965 — вище загальновійськове командне училище. 1943—1992 — носило ім'я М. Фрунзе. З 1968 року стало базовим навчальним закладом Радянських Збройних Сил з підготовки офіцерів розвідки. Постановою Кабінету Міністрів України № 490 від 19.08.1992 училище ліквідоване. Три курси курсантів переведені до Одеського інституту Сухопутних військ. ВипускникиДив. також: Випускники Київського вищого загальновійськового командного училища
ВідзнакиУ 1943 і 1968 нагороджено орденами Червоного Прапора. За час свого існування училище підготувало і випустило 7490 офіцерів, серед них закінчили училище з золотою медаллю — 123 випускники, з дипломом з відзнакою — 1236 осіб. Див. такожПосилання
|