Квінта (музичний інтервал)Кві́нта (лат. quintus — п'ятий) — музичний інтервал між першою та п'ятою ступенями в гамі, також п'ята нота в діатонічному звукоряді. Після інтервалів унісону та октави, чиста квінта є найважливішим інтервалом у тональній гармонії. Інтервал має високу консонантність. Його втілення в рівнотемперованому строю відрізняється високою точністю, на відміну, наприклад, від інтервалу великої терції. Як пояснюється нижче, інтервал використовується для створення хроматичного кола[en] та квінтового кола, а також для налаштування музичних інструментів[en]. ВидиРозрізняють 3 види квінти:
Співвідношення частот
Тональна гармоніяФундаментальні акорди тональної музики — мажорні та мінорні тризвуки, а також септакорди — усі вони містять квінтові інтервали.
Квінти накладаються один на одного, утворюючи акорди в квінтовій гармонії[en]. Квінтове колоКонкатенація чистих квінт ((F,C), (C,G), (G,D), (D,A), (A,E), (E,B),...) утворює послідовність квінт (F, C, G, D, A, E, B, F♯, ...); ця секвенція квінт відображає всі дванадцять нот хроматичного кола[en].[2] Гармонізація звукорядів у квінтахМажорна гамма ДоУсі, крім одного, інтервали є чистими квінтами. Інтервал (b,f) є зменшеною квінтою. Інструментальний стрійСтрій усіх квінт[en] відноситься до групи строїв для струнних інструментів, в яких кожен інтервал між послідовними відкритими струнами[en] є чистою квінтою. Цей стрій є стандартним для мандоліни і скрипки, та альтернативним[en] для гітари. Стрій усіх квінт також називають квінтами, чистими квінтами або строєм мандогітари.[3] ЗвучанняСписок літератури
Бібліографія
Див. також |