Зменшений септакорд

Зменшений септакорд ― акорд, що складається з трьох малих терцій і утворює зменшену септиму між нижнім та верхнім звуками[1].

Зменшений септакорд є хроматичним акордом, оскільки містить хроматичні інтервали. Усі його обернення звучать однаково, завдяки чому він часто використовується як засіб енгармонічної модуляції.

Зменшений септакорд у тональності

У рамках мажорно-мінорної тональності зменшений септакорд інтерпретується як:

а) септакорд VII ступеня в гармонічному мажорі і гармонічному мінорі (ввідний септакорд), виконує домінантову функцію, але не містить V ступіню, чому має слабше тяжінням в тоніку, ніж домінантсептакорд. Цей акорд може бути розв’язаний відразу в тонічний тризвук, в якому подвоюється терцієвий тон, або септимовий тон (VI ступінь) ведеться на півтону вниз, в результаті чого утворюється домінантовий квінтсекстаккорд, що розв’язується в тонічний тризвук з подвоєнням основного тону.

б) септакорд II ступеня з підвищеним основним і терцієвим тонами в мажорі або IV ступені з підвищеним основним і терцієвим тонами в мінорі. Ці акорди виконують субдомінантову функції та використовуються у вигляді своїх звернень переважно у складних кадансах[2]

в) допоміжний септакорд до домінанти. У цьому випадку ввідний септакорд до тональності IV ступеня розв’язується через найближче обернення домінантсептакорду [3].

Енгармонізм зменшеного септакорду

Будь-який зменшений септакорд може бути розв’язаний безпосередньо в чотири тональності. У двох із них він буде ввідним (VII ступеню), ці тональності є однойменними, і ще в двох, паралельних один одному, альтерованою субдомінантою. Ще одна пара дозволів утворюється під час використання допоміжного акорду до домінанті. Кожен із трьох звернень зменшеного септакорду, у свою чергу, може бути дозволено в чотири тональності. Таким чином, вихідний акорд може вести двадцять чотири тональності.

Зменшений септакорд поза тональністю

Зменшений септакорд виконує функцію центрального елемента в системі зменшеного ладу та деяких інших симетричних ладів .

Примітки

  1. ↑ Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
  2. ↑ М. Римський-Корсаков Практичний підручник гармонії [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] / переклад Є. Дроб’язка.- Київ, 1948
  3. ↑ ч. 2 :: В. А. Кириллова. Гармонический анализ в курсе сольфеджио. Ч.2. Хроматика :: Мультимедийные учебные пособия :: Методические материалы :: Медиатека :: Колледж имени Гнеси …. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.

Література

  • Carl Friedrich Weitzmann . Der verminderte Septimenakkord; 1854.(нім.)