Каламар

Козацькі каламарі.

Калама́р, каляма́р (пол. kałamarz < лат. calamarius), звичайніше чорни́льниця — інструмент для письма, приладдя для зберігання чорнил і вмочування в нього предмета для письма (найчастіше пера) під час писання; в Україні особливого поширення набув у козацькі часи.

Етимологія слова «каламар» і його сучасне вживання

Слово «каламар» є історичним — ще в добу Середньовіччя запозичено українською мовою через посередництво пол. kałamarz від лат. calamarius, в якій означає шкатулку для письмового приладдя, і яке, своєю чергою, походить від грец. κάλαμος («тростина»), оскільки в давнину саме палички з тростини використовувались для письма.

Особливого поширення на українських землях слово «каламар» (як і предмет, яке воно означає) набуло в часи Запорізької Січі; ним же послуговувались в стінах (від часу утворення) Києво-Могилянської академії.

За часів СРСР слово «каламар» вважалось архаїзмом[1] та історичним терміном, поширення набуло синонімічне «чорнильниця»[2] (лексично близьке до рос. чернильница) — зокрема, так називали шкільний письмовий прилад, що в школах використовували для письма подеколи аж до 1980-х рр..

У сучасному українському слововживанні слово каламар вживають як для означення чорнильниці, так і глузливо — будь-якої пляшечки (чи слоїка)[1], особливо, коли її призначення не зовсім ясне; а подеколи — «каламаром» називають дрібного канцеляриста, службовця тощо[1].

Козацькі каламарі

У козацьких канцеляріях чорнильниці-каламарі мали найрізноманітніші форми й були, як правило, мистецькими витворами народних умільців. Виготовлялися вони з металу (бронза, срібло), скла або кераміки.

Козацькі каламарі були стаціонарними і похідними. Серед перших — комбінації з кількох з'єднаних невеликих посудин для чорнила різного кольору зі спільною кришечкою. Серед других — посудини зі звуженим горлечком і вушками для підв'язування до пояса та комбінації з футляра для пер і спеціальні відділення для чорнильниці. Щоб чорнило не виливалося й не висохло, каламар мав кришечку або затичку.

Козацький каламар вважався одним із козацьких клейнодів, символом влади військового писаря (зокрема, Генерального писаря), що під час ради займав місце поряд з іншими старшинами.

Інше

• Каламар-непроливайка, чорнильниця-непроливайка — каламар, споряджений конусоподібною лійкою усередині. Завдяки такій конструкції чорнило не може пролитися навіть при нахилянні або перевертанні каламаря.

Цікаві факти

• Від лат. calamarius (у значенні «пенал для пера», «портативне письмове приладдя») походить і слово «кальмар». До української воно потрапило через посередництво італ. calamaro, окс. calamar і фр. calmar. Назву молюск отримав за характерну рідину, схожу на чорнило[3][4].

Галерея

• 
  Поштова марка "Каламар, Є", Пошта України, 2007 рік
• 
  Козацькі каламарі
• 
  Каламарі в Музеї книги на території Луцької фортеці
• 
  Дорожній каламар. XIX ст.
• 
  Дорожній каламар з футляром для пер. XIX ст.
• 
  Шкільний каламар

Див. також

• Преспап'є

Примітки

1. Каламар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Чорнильниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. calmar // Le Trésor de la langue française informatisé, 1971—1994. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2017.
4. calmar // Émile Littré: Dictionnaire de la langue française (1872-77)^[недоступне посилання]

Джерела

• Чабаненко В. А. КАЛАМА́Р, каламар козацький. [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. Том 4. Ка—Ком., К.: «Наукова думка», 2007, стор. 27
• Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. Том 1., Лв., 1990

Посилання

• Каламар [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 574. — 1000 екз.