Заруддя (Вишгородський район)
Зару́ддя — село в Україні, у Вишгородському районі Київської області. Входить до складу Іванківської селищної громади. День села 22 листопада. Село належить до 4-ї зони посиленого радіоекологічного контролю. ГеографіяЗаруддя розташовано в західній частині Київської області на межі з Житомирською, у північній частині України — у Поліссі. Село знаходиться біля лісу на лівому березі річки Ірша, притоки річки Тетерів[1]. Найближча залізнична станція Тетерів знаходиться за 15 км від села. Біля села пролягає міжнародний автошлях М07 (Київ — Ковель — державний кордон з Польщею на прикордонному переході «Ягодин»)[2]. Сусідні населені пункти:
КліматКлімат у Зарудді вологий континентальний. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79 %, найменша вона у травні (69 %), найбільша — у грудні (89 %). Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні. Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,3 м/с, у липні — 3,2 м/с. Найвища середня температура спостерігається в липні — близько 19,1 °С; найхолодніший місяць року — січень, з середньою температурою -5.7 °C. Варіація середньої температури за рік становить близько 24.8 °C. Середньорічна температура становить 7,6 °С. Кількість опадів є значною, навіть під час найсухішого місяця. У середньому за рік у випадає 626 мм атмосферних опадів. Найменша кількість опадів випадає у березні — близько 32 мм. Найбільше у липні — близько 92 мм. Варіація опадів між найбільш сухим і вологим місяцями становить 60 мм. За рік тут випадає в середньому 626 мм опадів.
ІсторіяПерші документальні згадки про село Заруддя датуються 1711 роком. У першій половині XIX сторіччя при селі діяла фаянсова фабрика. На початку 1917 році відбулися революційні заворушення, під час яких була спалено маєток поміщика. Село спочатку відносилось до Розважівського району, утворений у 1923 році в складі Київської округи. 21 січня 1959 року, після ліквідації Розважівського району, село увійшло до складу Іванківського району[3], та після ліквідації Іванківського району внаслідок адміністративно-територіальной реформи, село увійшло до складу Вишгородського району. У 1928 році були створені перші ТСОЗИ: «Нове життя» (голова Тарасенко С. М.); «МЮД» (голова Опанасенко Митрофан), «Більшовик» (голова Севрук Микола), «Червоний колос» (голова Науменко Микита), які в 1933 році об'єднались у два колгоспи. На час заснування було 270 дворів колгоспників, 480 членів колгоспу, 50 пар коней, до 100 голів молодняка. В селі великих землеволодінь у куркулів не було, було лише 5 орендарів млина, які протягом 2-х років розорились, і 12 чол. твердоздатчиків, які розкуркулювались владою. За спогадами ветеранів села, які пережили голод, а їх в Зарудді нині мешкає 36 осіб, вдалося встановити поіменно лише 5 осіб, які померли від голоду, хоча цифри втрат були значно більшими[4]. У 1993 році за ініціативою жителя с. Кірове (нині Калинове) Заруддянської сільської ради, очевидця трагедії Зарицького Л. І. (помер у 2001 р.) встановлено пам'ятний знак у вигляді каменя з надписом: «Жертвам Голодомору». Мартиролог жителів с. Заруддя — жертв Голодомору 1932—1933 років укладений за свідченнями очевидця Гніденко М. М., 1928 р.н., записаними у 2007 р. Гунько Л. М., секретарем сільської ради:
Мешканці села зазнали репресій від радянської влади під час Великого терору. Достеменно відомо про чотирьох мешканців села Заруддя, котрі були репресовані та розстріляні[5]. Це:
Деякий час в селах Заруддя і Тетерівське діяли бойові групи, якими керував вчитель села Підгайне Іван Васильович Сергієнко. Також у селі діяло комуністичне підпілля на чолі з Романом Даниленком. У навколишніх лісах діяло «Київське партизанське з'єднання ім. Хрущова» Івана Хитриченка. Одні мешканці села пішли в червоні партизани, інші допомагали. Німці ж застосовували каральні акції проти мирних мешканців у відповідь на будь-яку диверсію, підривну діяльність чи просто збір розвідувальних даних червоними партизанами а також допомогу їм з боку місцевих мешканців. Каральні акції передбачали як розстріл певної кількості заручників та освіб, на яких впала підозра, так і знищення усього населеного пункту. На станції Тетерів червоними партизанами був захоплений склад з боєприпасами. Озброївшись, червоні партизани з боями рушили в бік села Раски. Німці переслідували червоних партизан. Так на світанку 19 травня 1943 року німецькі війська, у відповідь на дії червоних партизан, оточили село з усіх боків і спалили, за різними даними, від 465 до 475 житлових будинків села Заруддя Розважівського району (тепер Іванківського району), загинуло, за різними даними, від 50 до 56 мешканців[6][7][8]. Мешканців зігнали до центру села. За свідченням очевидців, до німецького офіцера, який керував розправою, підійшов священик на прізвище Білосорочка й почав цілувати хрест, переконуючи його, що люди загинуть цілком безневинно. Чи ті слова вплинули на німців, чи щось інше, але людей відпустили. Село ж згоріло, залишилась одна малесенька хатина, яка й понині стоїть, як пам'ятник тим страшним подіям. Зарудці переховувалися в лісах, у землянках, аж до приходу радянської влади 7 листопада 1943 року. Повоєнні рокиУ повоєнні роки Заруддя відносилося до колгоспу «Перемога» с. Кухарі. У 1989 році колгосп «Перемога» було реорганізовано. Від нього відокремилося господарство з центром у Зарудді, яке отримало назву КСП «Нове життя» (нині СВК «Нове життя»). 24 листопада 1990 року утворено Зарудянську сільську раду з центром у селі Заруддя[9]. Київська обласна рада рішенням від 9 квітня 2009 року внесла в адміністративно-територіальний устрій області наступні зміни: у Іванківському районі уточнила назву Зарудянської сільради на Заруддянську[10]. НаселенняЗгідно з архівними матеріалами (Список поселень Київської округи за 1926 рік) в селі Заруддя нараховувалось 442 двори, жителів було 1979 осіб. Станом на 2001 рік, населення села налічувало 419 осіб[11].
Інфраструктура
Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia