|
Баранівський район
Бара́нівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Волинської округи, УРСР, Київської та Житомирської областей УРСР та України з адміністративним центром у м. Баранівка. Знаходився у межах історичного регіону Волинь, охоплював територію 1 тис. км². На території району було розташовано 5 селищ міського типу: Полянка, Першотравенськ, Довбиш, Мар'янівка, Кам'яний Брід та 57 сіл. По колишній території Баранівського району проходить залізниця Звягель — Шепетівка. Населення становило 41 325 осіб (на 1.08.2013). Географія
Головною річковою артерією Баранівщини є річка Случ, але загалом на території району є 13 річок басейну Дніпра. Територією району протікають річки: Случ, Хомора, Нивна, Смолка, Церем, Дорогань, Видолоч, Немилянка та інші. Усього протікає 17 річок довжиною 207 км. На території району є поклади корисних копалин: будівельні матеріали (граніти, каолін, глини, піски, лімоніти) та торф. НаселенняЗа даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 62 360 осіб, з них українців — 43 765, росіян — 2 119, німців — 1 209, євреїв — 4 086, поляків — 10 675, інших — 506[1].
Мовний склад Баранівського району станом на 2001 р.:
ІсторіяРайон було утворено 7 березня 1923 року в складі Житомирської округи Волинської губернії з 24 сільських рад Баранівської, Рогачівської та Смолдирівської волостей Новоград-Волинського повіту. З 15 вересня 1930 року, через скасування округ, район перейшов у пряме підпорядкування до республіканського центру. 9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області. Баранівський район у 1932–1933 рр. входив до складу Київської області. За даними сільрад у районі в 1932–1933 рр. загинуло 731 чол., на сьогодні встановлено імена 664 чол. та 3-х родин[4]. Від 22 вересня 1937 року — у складі новоутвореної Житомирської області. 30 грудня 1962 року, указом Президії Верховної Ради УРСР, район ліквідовано, сільські ради передано до складу Дзержинського та Новоград-Волинського районів. Відновлений 8 грудня 1966 року в складі 4 селищних та 16 сільських рад, що входили до Новоград-Волинського та Дзержинського районів[5]. Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[6]. Адміністративний устрійАдміністративно-територіально район поділяється на 1 міську об'єднану громаду, 1 селищну об'єднану громаду, 1 сільську об'єднану громаду і 2 селищних ради, які об'єднують 62 населених пунктів та підпорядковані Баранівській районній раді. Адміністративний центр — місто Баранівка. ПромисловістьТериторія Баранівського району доволі бідна ґрунтами для ведення сільськогосподарської діяльності, тому з давніх часів ця територія була одним з центрів ремісництва. На базі місцевих сировинних ресурсів розвинута фарфоро-фаянсова та скляна промисловість. Спеціалізація сільського господарства — рослинництво льонарське, картоплярське та тваринництво м'ясо-молочного напрямів. Персоналії
Пам'яткиПолітика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Баранівського району були створені 53 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 67,59 % (проголосували 21 789 із 32 236 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 55,19 % (12 026 виборців); Юлія Тимошенко — 16,73 % (3 646 виборців), Олег Ляшко — 12,94 % (2 820 виборців), Анатолій Гриценко — 4,33 % (943 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,13 %[7]. Див. також
Примітки
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
