|
Адміністративний устрій Баранівського районуАдміністративний устрій Баранівського району — адміністративно-територіальний поділ Баранівського району Житомирської області на 1 міську об'єднану громаду, 1 селищну об'єднану громаду, 1 сільську об'єднану громаду і 2 селищних ради, які об'єднують 63 населені пункти та підпорядковані Баранівській районній раді. Адміністративний центр — місто Баранівка[1]. Список громад Баранівського району
Список рад Баранівського району
Список рад Баранівського району (до 2016 року)* Примітки: м. — місто, смт — селище міського типу, с. — село, с-ще — селище ІсторіяРайон утворений 7 березня 1923 року у складі Житомирської округи Волинської губернії з Баранівської, Бубнівської, Глибочської, Гуто-Жаборицької, Жаборицької, Кашперівської, Марківської, Погорілівської, Полянківської, Ульхівської, Юзефівської сільських рад Баранівської волості, Кам'яно-Брідської, Климентальської, Любарсько-Гутської, Мар'янівської, Острожецької, Рогачівської, Тартацької, Турівської, Явненської сільських рад Рогачівської волості, Дубрівської, Зеремлянської, Мирославльської, Радулинської сільських рад Смолдирівської волості. 17 жовтня 1935 року до складу району включено Адамівську, Биківську, Дерманківську, Дранецькохатківську, Калинівську, Кам'янобрідську, Любарсько-Гутську, Людвиківську, Мархлевську, Мар'янівську, Ольшанську, Сарнівську, Себерківську, Тартацьку, Турівську та Явненську сільські ради ліквідованого Мархлевського району Київської області. 13 червня 1930 року, в складі району утворено Жовтенську сільську раду. Ліквідовано: 23 серпня 1934 року — Бубнівську, 26 серпня 1934 року — Токарівську, 1 грудня 1952 року — Підкозарківську, 11 серпня 1954 року — Іванівську, Климентіївську (Климентальську), Ольшанську (Ульшанську), Острожецьку, Таборівську, Цеберківську, Явненську, 11 січня 1960 року — Адамівську та Старогутянську (Марківську) сільські ради. В 1941—44 роках територія району входила до гебітскомісаріату Звягель Генеральної округи Житомир та складалась з Глибочської та Марківської сільських управ. Район ліквідовано 30 грудня 1962 року, згодом, 8 грудня 1966 року, відновлено в складі Баранівської, Кам'янобрідської, Першотравенської та Довбиської селищних, Берестівської, Вірлянської, Дубрівської, Жарівської, Зарічанської (Полянківської), Зеремлянської, Йосипівської, Кашперівської, Марківської, Мокренської, Радулинської, Рогачівської, Смолдирівської, Суємецької, Хижівської, Мар'янівської сільських рад. 3 квітня 1967 року в складі району було утворено Полянківську, 17 січня 1977 року — Мар'янівську селищні ради[2]. До початку адміністративно-територіальної реформи (2015 рік) до складу району входили 1 міська, 5 селищних та 15 сільських рад. 10 серпня 2015 року в складі району було утворено Дубрівську сільську територіальну громаду[3], внаслідок чого 12 листопада 2015 року були ліквідовані Дубрівська, Мокренська, Радулинська та Хижівська сільські ради[4]. 27 липня 2016 року утворені Баранівська міська територіальна громада та Довбиська селищна територіальна громада, внаслідок чого 30 грудня 2016 року було виключено з облікових даних Баранівську міську, Довбиську, Мар'янівську, Полянківську селищні, Берестівську, Вірлянську, Жарівську, Зеремлянську, Йосипівську, Кашперівську, Марківську, Рогачівську, Смолдирівську, Суємецьку та Ялишівську сільські ради Баранівського району[5][6]. На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року[7], до його складу входили міська, селищна, сільська територіальні громади та 2 селищні ради. Примітки
|