Забута мелодія для флейти

*Забута мелодія для флейти*
Забута мелодія для флейти;
рос. Забытая мелодия для флейты
Жанр	драматичний фільм і мелодрама[d]
Режисер	Рязанов Ельдар Олександрович
Сценарист	Брагінський Еміль Веніаміновичd і Рязанов Ельдар Олександрович
У головних ; ролях	Філатов Леонід Олексійович, Догілева Тетяна Анатоліївна, Ольга Волкова, Майорова Олена Володимирівна, Купченко Ірина Петрівна, Валентин Гафт, Санаєв Всеволод Васильович, Олександр Ширвіндт, Вацлав Дворжецький, Олександр Панкратов-Чорний, Агапова Ніна Федорівна, Alexander Pyatkovd і Рязанов Ельдар Олександрович
Оператор	Алісов Вадим Валентинович
Композитор	Петров Андрій Павлович
Художник	Олександр Борисов
Кінокомпанія	Мосфільм
Тривалість	134 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1987
IMDb	ID 0096492
	Забута мелодія для флейти у Вікісховищі

«Забута мелодія для флейти» (рос. «Забытая мелодия для флейты») — російський радянський художній фільм 1987 року кіностудії «Мосфільм». Режисер Ельдар Рязанов, сценарій Еміля Брагінського. Фільм показує відмінність між життям радянських чиновників і простих людей в період кризи радянського режиму.

Фільм був знятий після оголошення Гласності, тому в ньому дуже рельєфно розкриваються ще донедавна заборонені теми: бюрократизм чиновників, секс, убогий побут простих радянських громадян, містика.

Сюжет

Леонід Філімонов (Леонід Філатов), високопоставлений чиновник з «Головного управління вільного часу» є послідовним ретроградом, але у своїх мріях бачить себе борцем за справедливість та сучасним керівником. Він бореться проти будь-яких проявів «ініціативи знизу»: народної творчості, яку можна неоднозначно тлумачити, але на нарадах уявляє собі, як він піднімається і каже всю правду-матку про свого ретрограда-начальника (Всеволод Санаєв).

Через нездорове серце він знайомиться з медсестрою Лідою (Тетяна Догілева) зі свого управління, в яку закохується. Так вийшло, що вона виявилася єдина, з ким він може бути абсолютно відкритий. Дружина, дізнавшись, що він завів собі коханку, виганяє його з дому, і він оселяється у медсестри.

Незабаром дружина, зрозумівши, що залишилася одна, просить його повернутися до неї, вона згодна все пробачити. І щоб бути більш переконливою, вона злегка загрожує, що розповість про їх розставання своєму батькові, який активно сприяє кар'єрі Леоніда. Колеги по роботі, зацікавлені у кар'єрному рості Леоніда, теж умовляють його повернутися до дружини.

Після повернення Леонід очолює Управління. Під час виступу з промовою він переживає докори сумління і сором перед Лідою, в результаті чого йому знову стає зле. Відчуваючи, що ось-ось знепритомніє, Філімонов просить покликати Ліду. Не зважаючи на зусилля реаніматологів Леонід переживає клінічну смерть і його душа несеться в потойбічний світ... В момент, коли лікарі вже безсилі допомогти, Ліда, побачивши біля Управління машину швидкої допомоги, вбігає в кабінет Філімонова і благає його не вмирати, після чого Філімонов повертається до життя.

У головних ролях

Леонід Філатов - Леонід Семенович Філімонов
Тетяна Догілева - Ліда
Ірина Купченко - Олена, дружина Філімонова
Всеволод Санаєв - Ярослав Степанович, начальник Філімонова
Ольга Волкова - Євгенія Данилівна Сурова
Сергій Арцибашев - Олексій Акимович Ікшанов
Олександр Ширвіндт - Мясоєдов, колега Філімонова
Валентин Гафт - Одіноков, колега Філімонова
Олена Майорова - Люся, міліціонер на вахті в Управлінні вільного часу, подруга Ліди
Васлав Дворжецький - батько Філімонова
Олена Фадєєва - мати Філімонова