Гафт Валентин Йосипович

Валентин Йосипович Гафт
рос. Валентин Гафт
Ім'я при народженніВалентин Йосипович Гафт
Народився2 вересня 1935(1935-09-02)
Москва
Помер12 грудня 2020(2020-12-12) (85 років)
Жаворонки
ПохованняТроєкуровське кладовище[1]
Національністьєврей
ГромадянствоСРСР СРСР
Росія Росія
Діяльністьактор, поет, театральний режисер, співак, мемуарист
Alma materШкола-студія МХАТ (1957)
Роки діяльності1956—2019
У шлюбі зОстроумова Ольга Михайлівна
IMDbnm0300781
Автограф
Нагороди та премії

CMNS: Валентин Йосипович Гафт у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Валентин Йосипович Гафт (рос. Валентин Иосифович Гафт; 2 вересня 1935(19350902), Москва12 грудня 2020, Жаворонки) — радянський і російський актор театру та кіно, театральний режисер, поет та письменник, Народний артист РРФСР (1984).

Біографія

Народився 2 вересня 1935 року у Москві в єврейській родині вихідців з Чернігівської області міста Прилуки Йосипа Романовича (1907—1969) й Ґіти Давидівни (1908—1993) Гафт.

Навчаючись у школі, почав брати участь у шкільних виставах. Водночас нікому не зізнавався в тому, що хоче стати артистом. Вступати в театральне училище вирішив потайки. Документи подав до Щукінського училища й до Школи-студії МХАТ. Випадково, за два дні до іспитів, Валентин Гафт зустрів на вулиці відомого актора Сергія Столярова й попросив «прослухати» його. Столяров хоч і здивувався, але не відмовив і навіть допоміг порадами. У Щукінськім училищі Валентин Гафт пройшов перший тур, але не пройшов другий. Проте в школу-студію МХАТ вступив з першої спроби, склавши іспит на «відмінно».

У 1957 році закінчив Школу-студію МХАТ (майстерня В. О. Топоркова), після закінчення дебютував на сцені Театру ім. «Моссовета» (з рекомендаціями від Д. М. Журавльова). Через деякий час — в Театрі на Малій Бронній, потім — в А. О. Гончарова в маленькому театрі на Спартаківській вулиці. Справжні роботи почали виходити тільки в А. Ефроса в Ленкомі.

Дебютував у кіно 1956 року в фільмі «Вбивство на вулиці Данте». З 1969 по 2020 роках був актором театру «Современник». Також відомий своїми епіграмами[2].

12 грудня 2020 року помер у своєму будинку на 86-му році життя[3].

Приватне життя

Першою дружиною була модель Олена Ізоргіна. Другим був шлюб з балериною Інною Єлісеєвою, в них народилася донька Ольга, проте на початку 1980-х років Гафт і Єлисеєва розлучилися. Донька Ольга загинула у вересні 2002 року, покінчивши життя самогубством. Остання дружина — акторка Ольга Остроумова, під впливом якої Валентин Гафт охрестився у православ'я.

Відомі ролі

Громадянська позиція

Путініст і українофоб. У вересні 2015 року на російському телевізійному каналі НТВ вийшов пропагандистський документальний фільм «Чорний список Порошенка»[4] за участю Валентина Гафта. В інтерв'ю актора, що послідувало виданню «Гордон»[5] журналістка Наталія Двалі, серед іншого, спитала Гафта відносно його деяких висловлювань у цьому фільмі:

«Гордон»: У документальному фільмі НТВ Ви ще додали: "Я – путініст", – і що поважаєте президента РФ.
Гафт: Завжди говорю те, що думаю ... Кому потрібна Україна? Крим віддано вам несправедливо, це російська територія, за неї бозна скільки боролися, пролили кров.

Інша цитата:[6]

Я — путинец, со мной опасно об этом говорить (про антивладні виступи в РФ). Я уважаю его (Путіна), и мне он нравится. Россия — ей богом отпущено быть чище и сильнее других.

Був включений до списку діячів культури, дії яких загрожують національній безпеці України[7], фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України та міжнародному правопорядку[8].

Фільмографія

Примітки

  1. Валентина Гафта похоронят 15 декабря на Троекуровском кладбище
  2. Валентин Гафт. Эпиграммы. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 23 березня 2010.
  3. На 86-му році помер Валентин Гафт [Архівовано 12 грудня 2020 у Wayback Machine.] // МК, 2020-12-12
  4. Российские артисты дали жесткий ответ на черный список Порошенко. ntv.ru. 12 вересня 2015. Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 16 вересня 2015. (рос.)
  5. Гафт: Кому нужна Украина? Крым был отдан вам несправедливо, это российская территория. gordonua.com. 14 вересня 2015. Архів оригіналу за 20 вересня 2015. Процитовано 16 вересня 2015. (рос.)
  6. Гафт: Я – путинец, я уважаю Путина. Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 26 квітня 2017.
  7. Мінкультури публікує Перелік осіб, які створюють загрозу нацбезпеці. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2020.
  8. Валентин Йосипович Гафт // Миротворець. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.

Посилання