Територією села протікала повноводна річка, яка спочатку носила назву Жур, що в перекладі звучить як «брудна вода», полянське слово «жул» — мул і готське слово «ака» — річка злились в єдину назву «Журака» — річка брудної води, а поселення, яке розмістилося на двох берегах, стало називатись Журавка[джерело?]. Існують й інші легенди про походження назви села:
згідно з першою — у давнину навколишні урочища села Видумка, Байрак, Підмети, Висока Гребля були багаті водоймищами і болотами. На них росли густі очерети та верболози, а у водоймищах водилося багато риби. Навесні в ці місця прилітали великі зграї журавлів. Журавлі вили гнізда на значному підвищенні, саме там, де і знаходиться село. Одного року в житті журавлиної зграї сталася трагічна подія. Восени несподівано випав сніг, мороз скував водоймища. Одна журавлиха, маючи ще малих пташенят, не полетіла у вирій. Це помітили люди, забрали журавлят, обігріли, нагодували й доглядали їх;
за другою — назву села пов'язують з чумаками та словом «журитися». Село було засноване на пагорбі, і коли чумаки проїжджали цим шляхом, то часто журилися, дивлячись на схил — чи воли витягнуть на таку крутизну вози, навантажені мішками з сіллю.
в основі третьої легенди антропонім — прізвище Журавель, яке мав козак першопоселенець. За переказами, він залишив по собі добру згадку — криницю з джерельною водою[4].
В середині 19 століття в селі мешкало 1 216 осіб. Діяла дерев'яна церква в ім'я мучениці Параскеви, 5-го класу. Церква була побудована в 1726 році і мала 36 десятин землі[5].
В післявоєнні роки в селі працював колгосп імені Горького, що використовував 2276 га земельних угідь, що до 1929 року належали селянам, у тому числі 1646 га орної землі. Господарство спеціалізувалось на вирощуванні зернових і технічних культур. Було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.
Станом на 1972 рік в селі проживало 1 204 людини. Працювали 8-річна школа, у якій навчалось 219 учнів, будинок культури із залом на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом 10,6 тисяч примірників, пологовий будинок, 2 фельдшерсько-акушерські пункти, майстерня побутового обслуговування.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946–1947 роках.
Сучасність
У селі зареєстровано 4 приватних підприємці та 3 фермерських господарства, які спеціалізуються з вирощування зернових культур.