Желепове́ (у минулому — Желіпов ) — село в Україні , у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області . Населення становить 123 особи. Відстань до районного центру — 48 км.
Відноситься до Бецилівського старостинського округу .
Історія
Желепове на карті 1863 р. як хутір Желепова
У 1856 році в поселенні Желеповка спадкоємців Желепових було 14 дворів[ 3] .
В 1859 році на власницькому хуторі Желіпов 1-го стану (станова квартира — містечко Василівка ) Одеського повіту Херсонської губернії , було 5 дворів , у яких мешкало 13 чоловіків і 14 жінок[ 4] .
У 1887 році в присілку Желепівка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 10 чоловік та 12 жінок. На хуторі Желепова мешкало 32 чоловіка і 36 жінок[ 5] .
На 1916 рік в селищі Желепове Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії , мешкало 73 людини (35 чоловік і 38 жінок)[ 6] .
Станом на 1 вересня 1946 року хутір Желепове був у складі Новосілківської сільської ради[ 7] .
У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді . До того село входило до складу ліквідованої Бецилівської сільради .
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 192 особи, з яких 95 чоловіків та 97 жінок.[ 8]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 177 осіб.[ 9]
Склад населення на початок року
2010
2011 [ 10]
2016
2017
2018
2019
кількість дворів
62
61
53
53
53
53
кількість населення
145
150
97
118
123
123
в т.ч.: дітей дошкільного віку
8
10
4
5
5
2
дітей шкільного віку
22
24
7
6
7
5
громадян пенсійного віку
40
43
30
34
36
32
Кількість померлих та народжених
За 2016 рік
За 2017 рік
За 2018
Кількість померлих
1
2
3
Кількість народжених
0
0
1
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[ 11]
Примітки
↑ Паспорт Бецилівської сільської ради . Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019 .
↑ Публічна кадастрова карта України . map.land.gov.ua . Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020 .
↑ Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 64.
↑ XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 126.(рос.)
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 7, 9.(рос.)
↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 343.(рос.)
↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К . : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019 .
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019 .
↑ Роздільнянська районна рада — ПАСПОРТ територіальної громади Бецилівської сільської ради Роздільнянського району . rozdilna-rada.odessa.gov.ua . Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021 .
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019 .