Мигаї

село Мигаї
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Роздільнянський район
Тер. громада	Новоборисівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA51140110110060936
Основні дані
Засноване	1800-1810 приблизно
Населення	634
Площа	0,38 км²
Густота населення	1668,42 осіб/км²
Поштовий індекс	67151
Телефонний код	+380 4859
Географічні дані
Географічні координати	47°0′26″ пн. ш. 30°0′41″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	65 м
Місцева влада
Адреса ради	67151, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Мигаї, вул. Центральна, 7
Карта
Мигаї
Мигаї
Мапа
Мигаї у Вікісховищі

Мигаї́ — село в Україні, у Новоборисівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 940 осіб.

До 17 липня 2020 року було підпорядковане Великомихайлівському району, який був ліквідований[1].

Історія

За оповіданням старожилів село було засноване паном-поміщиком Мигаєм приблизно 1800 року. А в 1810 було продано німецькому колоністу Я. Келлеру. Який і курував i володів цим посселенням зі своєю родиною майже аж до жовтневої революції. Станом на 1906 рік, оскільки інформації за мало, у хуторі було 14 дворів, у яких проживало 119 жителів (55 чоловіків, 64 жінки) — безземельних селян-українців, які наймалися на роботу до Келлера який жив на х. Майорському за 2 км на північ від хутора Мигаї. Після революціі 1918 влада перейшла до більшовиків, землі було роздано селянам по 2 га на душу. Решта землі і поміщицькі будинки перейшли до державного фонду. В період з 1920—1923 р. в село було переселено приблизно 150 українців з Канади, які повернулися за проханням Леніна на відбудову країни.

12 вересня 1967 р. с. Мигаї і Вербани[2] Мигаївської сільради об'єднані в село Мигаї.[3]

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 658 осіб, з яких 298 чоловіків та 360 жінок.[4]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 630 осіб.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова	Відсоток
українська	88,49 %
молдовська	3,15 %
білоруська	3 %
російська	2,37 %
болгарська	2,05 %
гагаузька	0,63 %

Примітки

1. Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
2. Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)
3. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1967 — № 41 — с. 451.
4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
6. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.