Матишівка

село Матишівка
з вулиці Кишинівської вигляд на вулицю Дружби
з вулиці Кишинівської вигляд на вулицю Дружби
з вулиці Кишинівської вигляд на вулицю Дружби
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Тер. громада Роздільнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA51140130280015730
Облікова картка Матишівка 
Основні дані
Засноване 1824 (200 років)
Перша згадка 1824
Населення 322 (01.01.2016)[1]
Площа 1,19[2] км²
Густота населення 450,98 осіб/км²
Поштовий індекс 67407[3]
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°50′7″ пн. ш. 30°3′8″ сх. д. / 46.83528° пн. ш. 30.05222° сх. д. / 46.83528; 30.05222
Середня висота
над рівнем моря
101 м
Водойми Балка Мигліва
Місцева влада
Адреса ради 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Матишівка. Карта розташування: Україна
Матишівка
Матишівка
Матишівка. Карта розташування: Одеська область
Матишівка
Матишівка
Мапа
Мапа

CMNS: Матишівка у Вікісховищі

Матиші́вка (у минулому — Матищівка, Матишевський, Мятишівка, Матиєвка, Уханівка, Ней-Блюменфельд) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 322 осіб. Належить до Кам'янського старостинського округу.

Географія

Селом тече Балка Мигліва.

Історія

хутір Уханівка на карті 1886 року

У 1856 році на хуторі Уханівка (Матюшев) при Уханівій балці Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 41 особа (16 чоловік та 25 жінок), 13 дворів[4]. На півночі від нього знаходився хутір Куликовського[5].

У 1887 році на хуторі Матяшевському (Уханівка) Розалівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 156 осіб (71 чоловік та 85 жінок)[6].

Станом на 20 серпня 1892 року при хуторі Мятишівка 1-го стану були польові (396 десятин, 2139 сажнів), садові та городні (1 десятина) землеволодіння Міллера Франца Францевича[7], а також (135 десятин) Шилле Амвросія Івановича, Петра та Іогана Амвросієвича і Янаря Ігнатія Михайловича (поселенці)[8].

У 1896 році на хуторі Матишівський (Уханова) Розалівської волості Тираспольського повіту мешкало 71 особа (33 чоловіка, 38 жінок), було 12 дворів[9].

У 1916 році у хуторі Уханівка Понятівської волості Тираспольського повіту мешкало 104 особи (46 чоловіків, 58 жінок), було 19 дворів[10].

На 1907 рік на хуторі Матишівка Понятівської волості мешкала 31 особа — 16 жінок та 15 чоловіків. Дворів було 4[11].

У 1926 році хутір входив до складу Амбросиївської сільради Фрідріх-Енгельсовського (Зельцького) району[12].

1 лютого 1945 року до складу хутора Матишівка увійшов хутір Юргівка[13]. Згодом хутір Матишівка ввійшов до Розалівки.

Станом на 1 вересня 1946 року хутір Матишівка входив до складу Жовтневої сільської ради[14].

У рамках декомунізації у селі була перейменована вулиця Куйбишева, нова назва – Дружба[15].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Кам'янської сільради.

22 вересня 2022 року Роздільнянська міська рада в рамках дерусифікації перейменувала у селі вулицю Белінського на Уханівську[16].

Населення

Населення у різні роки: 71 (1896), 103 (1906), 104 (1916), 101 (1926), 273 (1943)[17].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 174 особи, з яких 70 чоловіків та 104 жінки[18].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 251 особа[19].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[20]

Мова Відсоток
українська 78,66 %
російська 14,62 %
молдовська 5,93 %
болгарська 0,79 %

Примітки

  1. Паспорт Кам'янської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2020. Процитовано 16 червня 2016.
  2. Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
  3. index.ukrposhta.ua https://web.archive.org/web/20211004200613/https://index.ukrposhta.ua/find-post-index. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 21 липня 2020. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Текст «Укрпошта. Знайти поштовий індекс» проігноровано (довідка)
  4. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 146.(рос.)
  5. Карта Тираспольского уезда 1886 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
  6. Списки населенных мест Российской Империи. Херсонская губерния. Список населенных мест по сведениям 1887 года /. Херсон: Издание Херсонского губернского статистического комитета. 1888. с. 150.
  7. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 14
  8. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 24.(рос.)
  9. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 384.
  10. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Список населенных мест Херсонской губернии: (по данным Всероссийской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрия, 1917. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 7 грудня 2020.
  11. Статистическое отделение Тираспольской уездной земской управы. Список населенных пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду Херсонской губернии. — Одесса: Тираспольское уездное земство, 1907. — С. 145. — 255 с.
  12. В.А. Ауман, В.Ф. Баумгертнер, В. Бретт, Н.Ф. Бугай, Н.А. Варденбург, Ю.А. Петров, В.Г. Чеботарева, А.И. Эрлих (2006). НЕМЦЫ РОССИИ. НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ И МЕСТА ПОСЕЛЕНИЯ. ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ (PDF). Москва. с. 180—181. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 31 січня 2021.
  13. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387, 924, 999, 1036.
  14. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
  15. Інформація щодо стану виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в Одеській області в частині перейменованих/не перейменованих назв об’єктів топоніміки (PDF).
  16. Про перейменування вулиць та провулків в населених пунктах Роздільнянської міської територіальної громади - Роздільнянська міська територіальна громада. rozdilna.toolkit.in.ua. Процитовано 7 листопада 2022.
  17. В.А. Ауман, В.Ф. Баумгертнер, В. Бретт, Н.Ф. Бугай, Н.А. Варденбург, Ю.А. Петров, В.Г. Чеботарева, А.И. Эрлих (2006). НЕМЦЫ РОССИИ. НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ И МЕСТА ПОСЕЛЕНИЯ. ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ (PDF). Москва. с. 299. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 31 січня 2021.
  18. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  19. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  20. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали як рідну мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.