Глибокояр

село Глибокояр
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Роздільнянський район
Тер. громада	Захарівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA51140070080024259
Основні дані
Засноване	1791
Населення	174
Площа	0,61 км²
Густота населення	285,25 осіб/км²
Поштовий індекс	66702
Телефонний код	+380 4860
Географічні дані
Географічні координати	47°13′53″ пн. ш. 29°47′30″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	52 м
Водойми	Кучурган
Найближча залізнична станція	Затишшя
Відстань до залізничної станції	23 км
Місцева влада
Адреса ради	66700, Одеська обл., Захарівський р-н, смт Захарівка, вул. Одеська, 59
Карта
Глибокояр
Глибокояр
Мапа
Глибокояр у Вікісховищі

Глибокоя́р — село в Україні, у Захарівській селищній громаді Роздільнянського району Одеської області. Через село проходить автомобільний шлях регіонального значення Р33 і протікає річка Кучурган.

До 17 липня 2020 року було підпорядковане Захарівському району, який був ліквідований[1].

Історія

Традиційна для села криниця

Село засновано 1791 року. Станом на 1898 рік село Глибокояр (Бадерево) входило до Захарівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії.[2] На 1 вересня 1946 року входило до Соше-Острівської сільської ради Фрунзенського району.[3] Відповідно до адміністративно-територіального поділу 1967 року село увійшло до Фрунзенської сільської ради Фрунзенського району.[4] Станом на 2019 рік входить до Захарівської селищної ради.

Демографія

Розподіл населення села Глибокояр за рідною мовою

   українська (100%)

Відповідно до перепису 1989 року населення села складало 178 осіб, з яких 79 чоловіків і 99 жінок.[5]

Станом на 2001 рік населення села становить 174 осіб. За даними перепису населення України 2001 року 100 % мешканців села вказали українську мову як рідну.[6]

Культура

У селі Глибокояр було записано звичаї та повір'я, пов'язані зі святом Юрія, а також один із найповніших українських весільних обрядів середини XIX століття. Дослідник фольклору О. Сікиринський записав у 1924 році цей обряд від мешканки села А. Павлової, якій було на той момент понад 80 років. На момент запису більшість старої обрядності не вживалась, «кажуть: Все це старі забобони». [7][8]

Примітки

1. Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
2. Тираспольский уезд. Список населенных мест Херсонской губернии. 1896. rodovoyegnezdo.narod.ru. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 22 вересня 2019.
3. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 390.
4. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 35.
5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область. database.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 21 вересня 2019.
6. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область. database.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 21 вересня 2019.
7. Іваннікова, Л. (2014). Одеська комісія краєзнавства при ВУАН як науковий українознавчий осередок. Слов'янський світ. № 13. с. 33—52. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 22 вересня 2019.
8. Петрова Н.О. (2003). Регіональні дослідження весільної обрядовості українців південно-західної України кінця XIX-початку XX ст. Записки історичного факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечнікова :зб.наук.праць. Одеса: Гермес: 72—83.

Посилання

• Глибокояр на сайті Верховної Рады України