Одеський повіт

	; Основні державні та; адміністративно-територіальні; формування на території Одещини
	Єдисанська орда (Кримське ханство)
	Очаківська область
	Ханська Україна
	Новоросійська губернія
	Новоросійське генерал-губернаторство
	Херсонська губернія
	Одеська радянська республіка
	Бессарабська РСР
	Одеське земство
	Новоросійська область
	Одеська губернія
	Одеський повіт
	Одеса (УНР)
	Одеська округа
	Одеський район
	Трансністрія
	Одеська область
	Одеська область (Україна)
	Одеський район

	Одеський повіт
Губернія	Херсонська губернія (1802-1920), Одеська губернія (1920-1925)
Центр	Одеса
Скасований	1923
Площа	8567,3 (1886)
Населення	610 042 осіб (1886)
Густота	71.2 осіб / верст²
Найбільші міста	Овідіополь, Очаків
Наступники	Одеська округа

Одеський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Херсонської губернії Російської імперії. Охоплював південно-західну частину губернії.

Центр повіту був у місті Одеса.

Підпорядкування

Створений Указом Олександра І від 19.10.1825 у складі Херсонської губернії;
Указом Миколи І 16.03.1827 затверджена його територія. Для Одеського повіту виділили з повітів: Тираспольського — 578.325 дес. (21806 осіб) і Херсонського — 424.5754 дес. землі (8396 осіб);
1920–1923 у складі Одеської губернії;
1923 року повіт ліквідовано та утворено Одеську округу.

Склад

Станом на 1886 рік налічував 163 сільських громади, 174 поселення у 33 волостях. Населення — 138 127 осіб (70548 чоловічої статі та 67579 — жіночої), 14497 дворових господарств^[1].

Волості на 1886 рік: Александрфельдська, Анатоліївська, Антоново-Кодинцівська, Анчекрак-Іллінська, Баденська, Більчанська, Біляївська, Велико-Буялицька, Гільдендорфська, Граденіцька, Грос-Лібентальська, Зельцька, Іллінська, Калаглійська, Ковалівська, Коренихська, Кубанська, Курісо-Покровська, Куртівська, Ландауська, Мало-Буялицька, Мангеймська, Нейзацька, Нейфрейдентальська, Нечаянська, Ново-Покровська, Олександрівська, Петрівська, Раснопільська, Рорбахська, Северинівська, Тузлівська, Фрейдентальська^[1].

Земля волості
	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	266045	168606
Приватної власності	549758	248835
Казенної власності	25353	5684
Іншої власності	9640	7839
Загалом	820796	425964

1921 р. повіт поділявся на 17 волостей: Анатоліївська, Антоново-Кодинцівська (Комінтернівська), Більчанська, Біляївська (Червоно-Повстанська), Грос-Лібентальська, Дальницька (утворена з поселень колишньої Дальницької дільниці скасованого Одеського градоначальства), Євгенівська, Зельцька, Курісо-Покровська, Куртівська, Мангеймська, Нечаянська, Северинівська (Ленінська), Сичавська, Троїцька, Усатівська (утворена з сіл колишньої Дальницької дільниці скасованого Одеського градоначальства).

Міста повіту та поселення, напряму підпорядковані повітовим чи заштатним містам

Одеське градоначальництво.
Маяки.
Овідіополь з передмістями Молдаванка та Скурти.
Очаків, приміські хутори Ближній Бейкуш, Дальній Бейкуш, Куцуруб.

Джерела

Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Перший загальний перепис населення Російської імперії (рос.)
Список населенных мест Херсонской губернии: по данным Всероссийской сел.-хоз. переписи 1916 г. — Одесский уезд. — Александрия, 1917. — 333–377 с.

Примітки

↑ ^а ^б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)