Енґісікі (яп. 延喜式, «Методики доби Енґі») — японське історичне писання, книга про закони та звичаї їхньої культури. Основна частина писання була завершена у 927 році. [1]
Фудзівара но Токіхіра розпочав дану роботу, але вона зупинилась після його смерті, що настала через чотири роки (909). Його брат Фудзівара но Тадахіра продовжив створення писання у 912 і завершив у 927 році.
Після ряду перевірок робота використовувалась як основа для реформи, що відбулась у 967 році. [1]
Зміст
Писання складається з п'ятидесяти томів й складається з таких частин:
1-10 том: Частина про Дзінґікан. Окрім регулювання обрядів та богослужіння у святилищі Ісе та Сайку, ця частина Енґісікі містить тексти богослужінь, тут перераховані усі 2861 синтоїстських святинь, що існували на той час, і перераховано 3131 офіційно визнаних Камі. [2] Феліція Ґрессіт Бок опублікувала двотомний анотований переклад з англійської мови з вступом під назвою Енґісікі; «Методики доби Енґі» в 1970 році.[3]
11-40 том: Частина про Дайдзьокан та Вісім Міністрів.