Дайдзьокан (яп.太政官, дайзьо-кан або оо-мацуріґото но цукаса, «Велика державна рада») — назва уряду в японській державі в часи панування системи ріцурьо у періоди Нара і Хей'ан. Вищий законодавчий, виконавчий і судовий адміністративний орган влади Встановлений кодексом Тайхо-рьо. Належав до найважливіших відомств типу кан (官), разом із управлінням богів Дзінґікан[1]. Виконував функції представницького органу імператора, загальнояпонського уряду.
Влада дайдзьокан ослабла у зв'язку із крахом системи ріцурьо у 10-12 століттях. Починаючи з 13 століття, разом із зайняттям самураями керівних позицій у країні, цей орган перетворився на номінальний уряд монаршого двору. Остаточного удару по ньому було завдано сьоґунатом Токуґава у 17 столітті, який обмежив юрисдикцію Дайдзьокан питаннями культури у столиці Кіото.
У 1868 році у результаті реставрації Мейдзі Дайдзьокан відновили як уряд при Імператорі, з такими ж самими функціями як і стародавні часи. Назву центрального уряду змініили на Дадзьокан. Проте з поступовою вестернізацією Японії та поділом гілок влади на законодавчу, судову і виконавчу існування Дайдзьокану втратило сенс. У 1885 році він був замінений на Кабінет Міністрів Японії.
Сьосьо (尚書省), Рандай (鸞台), Рансьо (蘭省) — китайські аналоги японського дайдзьокан. У Китаї функції міністрів і радників, функції упорядників і функції молодшого радника були розподілені по цих трьох відомствах. В Японії вони були зібрані у одному управлінні.
Кенсейкан (乾政官) — зміна назви дайзьокан у 758 році. Через 6 років стара назва була повернена.
10 лютого 1868 року були утворені центральні урядові установи — сім відомств (七科)[2]. Вони очолювалися головами (総裁), які призначалися зі складу старших радників. Ця система називалася «системою трьох посад і семи відомств» (三職七科制).
25 лютого 1868 року відбулась реорганізація центрального уряду, в результаті якої постала нова «система трьох посад і восьми відомств» (三職八局制). Відомства були частково замінені канцеляріями і перейменовані. Вони очолювалися головами (総裁)(督), які призначалися зі складу старших радників, та їхніми заступниками (輔), що обиралися зі складу молодших радників. Основною урядовою установою виступала Головна канцелярія, якою керував голова уряду. Для допомоги йому було встнаовлено нові посади віце-голів уряду, які посіли Сандзьо Санетомі й Івакура Томомі. Ця система діяла до 17 червня1868 року, до набуття чинності указу про форму державного правління[2].
17 червня 1868 року, з набуттям чинності указу про форму державного правління, система організації центрального уряду Японії була змінена. Три посади і вісім канцелярій скасували. Натомість відновили стародавню назву центрального уряду «Дадзьокан» (Велика державна рада), заснували сім центральних відомств — «рад» (七官), та впровадили за американським зразком принцип розподіл влади[2].
Законодавча влада (■) була представлена Законодавчою радою. Вона поділявся на дві палати — Верхню і Нижню. Нижня палата складалася із регіональних депутатів, очолювалася головою і займалася розробкою законопроєктів. Верхня складалася із молодших радників, очолювалася двома старшими радниками і займалася ухваленням законопроєктів. Судова влада (■) належала Судовій раді. Її очолював голова (知事), якому допомагали віце-голови та судді (判事). Виконавча влада (■) була представлена 5-ма радами, головною з яких була Виконавча рада. Її очолювали два голови, які одночасно займали посади старших радників. Їм допомагали 10 упорядників (弁事). Решта рад виконавчої гілки влади керувалася головами того ж рівня, що й голови Судової ради[2].
15 грудня1868 року на основі Нижньої палати була створена Публічна рада (公議所), яка була реорганізована 15 серпня1868 року в Палату зборів (集議院).
1869
15 серпня1869 року Імператорський уряд оновив свою структуру, взявши за зразок організацію уряду японської держави 8 століттяперіоду Нара. Поділ влад скасували і встановили «систему Дадзьокан» (太政官制). Вона передбачала існування двох рад (二官) і шести міністерств (六省), за що отримала назву «система двох рад і шести міністерств» (二官六省制)
Структура Дадзьокану протягом 1869 — 1871 років. Система двох рад і шести міністерств була чинною з до 29 серпня1871 року.
Структура Дадзьокану протягом 1871 — 1885 років. Система трьох палат була чинною з 29 серпня1871 року до 22 грудня1885 року. Поділ влад частково відновлений.
↑Формально управління дайдзьокан було нижче за статусом ніж управління богів дзінґікан, однак фактично, з огляду на відмінність рангів голів цих управлінь і форми документів, якими вони обмінювалися, дайдзьокан був найвищим органом влади у японській державі.