Драган Йованович (футболіст)
Драган Йованович (серб. Драган Јовановић, нар. 29 вересня 1903, Белград — пом. 2 червня 1936, там само) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника. Один з найкращих югославських бомбардирів у період між двома світовими війнами. Відомий виступами за клуб «Югославія», а також національну збірну Югославії. Дворазовий чемпіон Югославії. Клубна кар'єраЗ 1921 року виступав в основі клубу «Югославія». У 1922, 1923, 1924, 1925, 1926 і 1928 роках ставав з командою переможцем чемпіоном Белграда. Починаючи з 1923 року в країні почав проводитись національний чемпіонат, куди потрапляли найсильніші клуби регіональних змагань. У першому розіграші «Югославія» вибула у півфіналі, незважаючи на результативну гру Йовановича, що відзначився чотирма забитими голами у двох матчах і став найкращим бомбардиром змагань. Уже у наступному чемпіонаті 1924 року «Югославія» здобула перемогу. На шляху до фіналу команда здолала «Славію» (Осієк) (5:2, один з голів на рахунку Драгана) і «Сомборський» (6:1, хет-трик Йовановича), а у головному матчі перемогла «Хайдук» (Спліт) з рахунком 2:1 завдяки голам Дам'яна Джурича і Стевана Лубурича. У 1925 році «Югославія» повторила свій успіх. З однаковим рахунком 3:2 клуб послідовно переміг «Хайдук» (Спліт) (один гол забив Йованович), «Славію» (Осієк) і «Граджянскі» (Загреб) (Драган забив другий гол своєї команди). Лідерами команди у чемпіонських сезонах були Милутин Івкович, Бранко Петрович, Алоїз Махек, а також партнери Драгана по нападу Душан Петкович, Стеван Лубурич, Бранислав Секулич та інші. 2 серпня 1925 року «Югославія» у товариському матчі дещо несподівано перемогла празький клуб «Славію» з рахунком 4:2. Йованович відзначився голом у воротах Франтішека Планічкиі після потужного удару з 20-ти метрів. За свідченнями очевидців, удар був таким сильним, що прорвав сітку і суддя не одразу його зарахував. У наступному році «Югославія» посіла друге місце у чемпіонаті, програвши у фіналі «Граджянскі» (1:2). Йованович у матчі 1/4 фіналу проти клубу «Бачка» (Суботиця) забив 6 м'ячів, ще 5 на рахунку Душана Петковича, а загалом «Югославія» перемогла 12:2. Ігрову кар'єру Йованович завершив дуже рано у 26 років. Загалом у складі «Югославії» на його рахунку 252 проведених матчі і 331 забитий гол, і це ще без врахування ігор 1921 року і частини 1922 року, дані про які не збереглися. Виступи за збірну1923 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Чехословаччини (4:4), відзначився двома забитими голами. Загалом зіграв за збірну 8 матчів і забив 4 м'ячі. Був у заявці збірної на Олімпійських іграх 1924 року у Парижі. Також виступав у складі збірної Белграда, за яку зіграв 32 матчі. Зокрема, у 1926 році став фіналістом Кубка короля Олександра, турніру для збірних найбільших міст Югославії. У чвертьфіналі змагань Йованович забив чотири м'ячі у ворота збірної Спліта, а його команда здобула перемогу з рахунком 6:0. У фіналі збірна Белграда поступилась збірній Загреба — 1:3[2]. Після завершення кар'єриПісля закінчення кар'єри гравця працював на різних адміністративних посадах в рідному клубі «Югославія». У 1930—1933 роках був головним тренером команди. 2 червня 1936 року Драган Йованович загинув у автомобільній катастрофі. Машина, у якій він їхав, врізалась у дерево. З шести пасажирів загинув тільки Йованович, якому на той час було лише 33 роки. Статистика виступівСтатистика виступів у клубі
Статистика виступів за збірну Статистика матчів і голів за збірну — Югославія
Трофеї і досягнення
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia