|
Дорогожицька вулиця
Дорогожи́цька ву́лиця — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевості Сирець, Лук'янівка. Простягається від вулиці Юрія Іллєнка до вулиць Парково-Сирецької та Ризької. Прилучаються вулиці Ґарета Джонса, Оранжерейна, Праведників і Олени Теліги. ІсторіяВиникла у 1-й чверті XX століття, була частиною Табірної вулиці. У 1895 від Лук'янівської площі до Сирецьких військових таборів по ній було прокладено лінія трамваю, режим роботи був сезонним — тож узимку вагони не курсували. У 1910 році маршрут отримав 21-й номер. Під час Першої світової війни, у 1916 році, внаслідок дефіциту рухомого складу, 21-й маршрут був закритий і вже більше ніколи не відновлювався. У 1869—1922 і 1944—1957[1] роках назву Дорогожицька (за окремими джерелами — Велика Дорогожицька) мала сучасна вулиця Юрія Іллєнка, а назву — Мала Дорогожицька — кінцева частина сучасної вулиці Герцена. У 50-ті роки частина вулиці від кладовищ до Київської дитячої залізниці являла собою алею, обсаджену старими тополями — певно, ще під час функціонування тут військових таборів. Близько 1960 р. по вулиці було влаштоване асфальтове покриття і запущено тролейбусний рух 16 маршруту. Сучасну назву отримала в 1961 році[2], від історичної місцевості Дорогожичі. У 1970-ті роки XX століття 1-й квартал Дорогожицької вулиці був відомий як Мотоциклетна вулиця (від розташованого вздовж неї Мотоциклетного заводу, назва з — 1959 року[3], ліквідована — 1977 року[4]). У 1975 році від вулиці відокремлено Парково-Сирецьку вулицю (тоді під назвою вулиця Тимофія Шамрила). Сучасна забудова вулиці — з середини XX століття.
Установи та заклади
Зображення
Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
