Вулиця Максима Берлинського

Вулиця Максима Берлинського
Київ
Вулиця Максима Берлинського
МісцевістьСирець
РайонШевченківський
Назва на честьМ. Ф. Берлинського
Колишні назви
882-а Нова, Армавірська, Максима Берлінського
Загальні відомості
Протяжність920 м
Координати початку50°28′20.7″ пн. ш. 30°26′22.9″ сх. д. / 50.472417° пн. ш. 30.439694° сх. д. / 50.472417; 30.439694
Координати кінця50°28′49″ пн. ш. 30°26′37.8″ сх. д. / 50.48028° пн. ш. 30.443833° сх. д. / 50.48028; 30.443833
поштові індекси04060
Транспорт
Найближчі станції метро «Дорогожичі»,
 «Сирець»
ТролейбусиТр 23 (по вулиці Щусєва);
6 (по Ризькій вулиці);
19 (по вулиці Ольжича)
Найближчі залізничні станціїз. п. Сирець
Руходносторонній, від вул. Ольжича до Ризької
Покриттяасфальтове
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
БудівліСпорткомплекс «Сирець»
Державні установиДержавна науково-педагогічна бібліотека України
Медичні закладиКиївський міський центр крові
Заклади культурибібліотека ім. Котляревського (№ 4)
Аптеки«Інтерфарм» (№ 15)
ПаркиСирецький парк
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10084
У проєкті OpenStreetMapr2177712
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Максима Берлинського у Вікісховищі

Ву́лиця Макси́ма Берли́нського[1] — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Сирець. Пролягає від Ризької вулиці до вулиці Ольжича.

Прилучаються вулиці Щусєва, Юрія Глушка, Володимира Сальського.

Історія

Виникла наприкінці 1940-х років, мала назву 882-а Нова вулиця, з 1953 року — Армавірська[2], на честь міста Армавір. Сучасна назва на честь Максима Берлинського, одного з перших дослідників історії Києва, археолога, педагога — з 1962 року[3].

Забудова

Збереглась забудова початку 1950-х років, зокрема, типовий продуктовий магазин в садибі № 8. На фронтоні громадської будівлі № 15 бетонним ліпленням вказана дата спорудження — 1953 рік. В сусідньому будинку була баня. Частина споруд зведена німецькими військовополоненими Сирецького табору.

У 1967 році переїхала в нове приміщення в будинку № 4 Бібліотека імені Івана Котляревського, заснована ще у 1951 році в садибі по вул. Вавилових, 18.

Пам'ятники та меморіальні дошки

На будинках № 6 та № 27 встановлено анотаційні дошки, на честь історика Максима Берлинського, іменем якого названо вулицю. Дошки виготовлено з граніту (архітектор Валентина Шевченко), відкрито у лютому 1966 року.

Також біля будинку № 9, де раніше розташовувалося будівельне технічне училище № 24 (зараз тут Державна науково-педагогічна бібліотека України), у 1959 році було встановлено пам'ятник В. І. Леніну[4], у 1991 році він був демонтований.

Пам'ятки історії

Зображення

  • Поблизу перехрестя з вулицею Щусєва
    Поблизу перехрестя з вулицею Щусєва
  • Поблизу перехрестя з вулицею Юрія Глушка
    Поблизу перехрестя з вулицею Юрія Глушка
  • Анотаційна дошка на будинку № 6
    Анотаційна дошка на будинку № 6
  • Анотаційна дошка на будинку № 27
    Анотаційна дошка на будинку № 27
  • Стара адресна табличка
    Стара адресна табличка

Примітки

  1. ↑ За текстом рішення 1962 року про найменування — вулиця Максима Берлінського.
  2. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 29 грудня 1953 року № 2610 «Про найменування міських вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 674. Арк. 104–113. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
  3. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 30 грудня 1962 року № 2216 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 169. Арк. 28–34. [Архівовано з першоджерела 18 липня 2013.]
  4. ↑ Памятники истории…, 1987, с. 21..

Джерела


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.