Армавір (Росія)

місто Армавір
Герб Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Краснодарський край
Код ЗКТМО:	03705000001
Основні дані
Час заснування	1839
Населення	189 118 осіб (2002)
Площа	280 км²
Поштові індекси	352900
Телефонний код	+7 86137
Географічні координати:	45°00′00″ пн. ш. 41°07′00″ сх. д.
Влада
Вебсторінка	armawir.ru
Міський голова	Андрій Юрійович Харченко
Мапа
Армавір Армавір
Армавір у Вікісховищі

Армаві́р — місто крайового підпорядкування у Краснодарському краї, Росія.

Географія

Місто розташоване на лівому березі Кубані, при виході її з північних передгір'їв Великого Кавказу, у місці впадання в неї притоки Уруп, за 202 км на південний схід від Краснодару. Важливий транспортний вузол. Незабаром буде добудовано нова РЛС (потужніша за Габалінську РЛС в Азербайджані[1]), що доповнить силову присутність в місті.

На 2005 рік населення міста було 191 700 осіб.

Історія

Корінним народом на території сучасного Армавіра були абазини, пізніше тут також оселилися тюркомовні татари з Кримського ханства. Армавір також є частиною історичної землі черкесів — предків адигейців, кабардинців та інших. Внаслідок російсько-кавказької війни залишки абазинського народу були змушені емігрувати з нових територій Південної Росії до Османської імперії.

На початку XIX сторіччя завершилася поступова ісламізація адигів, й за умов бойових дій на Кавказі, становище християн-вірменів у цих аулах стала критичною. Тож на територію сучасного Армавіра, за наказом генерала Григорія фон Засса, майором Венеровським під прикриттям солдатів Тенгінського піхотного полку переселені 800 вірменських сімей з черкеських аулів, і в 1839 році на березі Кубані, напроти російської фортеці Прочний Окоп (Фортштадт), черкесогаями (етнічна група вірмен) було засноване поселення під назвою Вірменський аул[2]. Під теперішньою назвою поселення відоме з 1848 року, коли його, завдяки вірмено-григоріанському священнику Петросу Патканяну, назвали на честь Армавіра, однієї з історичних столиць стародавньої Вірменії[3][4].

У 1875 році через Армавір прокладають Владикавказьку залізницю, наступного року аул набув статусу села. Наприкінці XIX — на початку XX ст. місто було адміністративним центром Лабинського (або Армавірського) відділу Кубанської області (існувала в 1860—1921 роках). У 1908 році розпочато будівництво Армавір-Туапсинської залізниці. У 1914 році село набуло статусу міста.

Під час громадянської війни в Росії 1918—1920 рр. поблизу міста відбулася низка жорстоких боїв. У 1918 році в Армавірі завершився військовий похід Таманської армії, радянська влада була встановлена в Армавірі в березні 1920 року.

Під час Другої світової війни місто було окуповане німецькою армією. Окуповане Червоною армією в січні 1943 року.

З 1996 року Армавір — муніципальне утворення, місто крайового підпорядкування.

Транспорт

• Важливий залізничний вузол: станції Армавір-Ростовський і Армавір-Туапсинський Північно-Кавказької залізниці — 164 тис. вагонів на рік.
• Федеральна автомобільна дорога М29 «Кавказ» з добовим транзитом 15 тис. автомобілів.
• Довжина доріг — 270 км
• До провідних аеропортів регіону:
  • Кавказькі Мінеральні Води — 180 км;
  • Краснодар — 220 км.
• У найближчій перспективі будівництво летовища і організація авіаційних перевезень за спільного використання взльотно-посадочної смуги «Армавір».
• До морських портів у містах Новоросійськ і Туапсе — 350 км.

Армавірський тролейбус

Тролейбусний рух в Армавірі відкрито в 1973 року. На лютий 2007 у місті експлуатуються 44 тролейбуса на п'яти маршрутах.

Економіка

• Харчова промисловість: молочний комбінат, жироолійний комбінат, кондитерська фабрика «Армавірська» тощо
• Машинобудування і металообробка (електротехнічний завод)
• Хімічна і нафтохімічна промисловість
• Легка промисловість

Спорт

• 50 громадських федерацій з різних видів спорту.
• 7 спортивних шкіл, з них 4 школи Олімпійського резерву, вихованці яких — чемпіони світу, Європи, Олімпійських ігор (Л. О. Чернова, О. В. Ляпіна^[ru], А. Ю. Маркарьян^[ru] та інші).
• 172 спортивних споруди, 3 басейни, 2 льодові ковзанки (крита і відкрита).
• Стадіон «Юність», місткістю 6178 глядачів.
• 59 тисяч людей систематично займаються спортом.
• Футбольний клуб «Армавір»^[ru].
• Армавірський клуб єдиноборств

Уродженці

• Айвазов Григорій Калустович (1904—1998) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, почесний громадянин Бердичева.
• Трехлєбов Олексій Васильович (1957) — російський письменник-неоязичник. Осавул Кубанського козацького війська.

Примітки

1. Росія відмовилася від "дорогої" Габалінської РЛС в Азербайджані. www.ukrinform.ua (укр.). 11 грудня 2012. Процитовано 3 грудня 2023.
2. Энциклопедия Города России. Moscow: Большая Российская Энциклопедия. 2003. p. 24. ISBN 5-7107-7399-9.
3. Патканян Петрос — Энциклопедия фонда «Хайазг». ru.hayazg.info. Процитовано 3 грудня 2023.
4. Bitter Choices: Loyalty and Betrayal in the Russian Conquest of the North Caucasus. Cornell University Press. 2015. p. 136.

Посилання

• Офіційний сайт міста Армавір [Архівовано 14 травня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Про місто на сайті адміністрації Краснодарського края, герб міста (рос.)
• Сайт міста Армавіра [Архівовано 8 липня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Громадський транспорт Армавіра (рос.)
• Мапа міста (рос.)
• Історичні і ін. зведення про місто (рос.)