Дисульфідний зв'язок

Приклад дисульфідного зв'язку, утвореного двома молекулами цистеїну

Дисульфі́дний зв'язо́к — ненасичений ковалентний зв'язок, що виникає за рахунок зв'язування двох атомів сульфуру в тіольних групах, також відомий як SS-зв'язок або дисульфідний місток. Загальна структура зв'язку, таким чином, — C-S-S-C.

Термін майже виключно використовується в біохімії, де найпоширенішим прикладом є утворення дисульфідних зв'язків у білках між амінокислотами цистеїн або (рідше) метіонін, що містять тіольні групи. Амінокислоти, що створюють дисульфідний зв'язок, можуть належати як в одному, так і різним поліпептидним ланцюжкам білка. Дисульфідні зв'язки утворюються в процесі посттрансляційної модифікації білків і служать для підтримки третинної і четвертинної структур білка.

У організмі підтримується тіол-дисульфідна рівновага, яка дозволяє регулювати активність ферментів, гормонів та згортання крові, проникність мембран[1][2]. Ртуть має спорідненість до сірки, тому вона здатна порушувати дисульфідні зв'язки у білках[3].

Глутатіон в організмі відновлює дисульфідні зв'язки[4].

Див. також

Примітки

  1. Michael C Yi, Chaitan Khosla - Thiol-Disulfide Exchange Reactions in the Mammalian Extracellular Environment.
  2. Lars I Leichert, Ursula Jakob - Global methods to monitor the thiol-disulfide state of proteins in vivo.
  3. Jonathan G. Melnick, Kevin Yurkerwich, Gerard Parkincorresponding - On the Chalcogenophilicity of Mercury: Evidence for a Strong Hg–Se Bond in [TmBut]HgSePh and its Relevance to the Toxicity of Mercury.
  4. Е.В.Калинина, Н.Н.Чернов, М.Д.Новичкова - Роль глутатиона, глутатионтрансферазы и глутаредоксина в регуляции редокс-зависимых процессов.