|
Густав Крклець
Густав Крклець (хорв. Gustav Krklec; 23 червня 1899, Удбиня поблизу Карловаця, тепер Хорватія — 30 жовтня 1977, Загреб, тепер Хорватія) — хорватський поет, перекладач, член Югослов'янської академії наук і мистецтв (з 1951 року). З біографії та творчостіНавчався у Загребському університеті. З 1922 року жив у Белграді, працюючи секретарем на фондовій біржі і як видавець у часописі Nolit. У 1945 році Крклець повернувся до Загреба, де працював редактором у декількох видавничих домах і часописах. Від 1951 року — член Югослов'янської академії наук і мистецтв, у 1950—54 роках очолював Матицю хорватську. Густав Крклець — автор поетичних збірок «Лірика» (1919), «Срібна дорога» (1921), «Любов птахів» (1926), «Прогулянка в небо» (1928). В роки реакції та німецької окупації в поезіях Крклеця з'явилися настрої безвиході, вболівання за долю батьківщини (збірки «Сон під березою», 1940; «Подарунки Безіменній», 1942; «В'язниця часу», 1944). Перемогу над нацизмом, повоєнну соціальну перебудову в СФРЮ відобразив у циклі віршів «Гомін життя» (1955). Людські почуття, рідна природа, місія поета в суспільстві — основні теми поезій Крклеця, більшість із яких написані у формі сонета. Легким гумором пройняті поезії для дітей («Телеграфні байки», 1952). Крклець є автором критичних есеїв, опублікованих під псевдонімом Мартин Липняк. 1968 року отримав Премію Владимира Назора за значні досягнення у літературі. Його племінник Нікола Маурахер (хорв. Nikola Mauracher (Krklec)), син старшого брата Валентина, живе у Відні, власник «Пансіону Моцарта», одружений із австрійсько-російською диригенткою і піаністкою Галь Раше. Творчий доробокПоетичний доробок Крклеця включає такі видання:
Він також автор критичних статей, есеїв і фейлетонів: Крклець написав роман Beskućnici (1921). Він також перекладав з німецької, російської, чеської та словенської мов. Джерела та література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
