Григоришин Михайло Васильович

Михайло Васильович Григоришин
Солдат
Загальна інформація
Народження	28 квітня 1990(1990-04-28) с. Панівці, Борщівський район, Тернопільська область, УРСР
Смерть	31 січня 2015(2015-01-31) (24 роки) с. Чорнухине, Попаснянський район, Луганська область, Україна
Громадянство	Україна
Alma Mater	ЧНУ імені Юрія Федьковича
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Гірська піхота
Формування	15 ОГПБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве
Командування
128 ОГПБр
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Почесний громадянин Тернопільської області

Михайло Васильович Григоришин (28 квітня 1990, с. Панівці Борщівського району Тернопільської області — 31 січня 2015, с. Чорнухине, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — український військовик, солдат 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Закінчив Панівецьку загальноосвітню школу I—II ступенів. Навчався на юриста у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, який закінчив з відзнакою.

У 2012 році пішов служити в десантні війська, планував працювати в міліції. З початком війни на Сході служив у 51-ій, у жовтні його перевели в 128-у бригаду. 25 листопада бригаду перекинули під Чорнухине (Попаснянський район, Луганська область).

Обставини загибелі

31 січня 2015 співслужбовці бачили, як під час обстрілу поблизу Чорнухиного, Михайло впав, але до нього не можна було дістатися через бойові дії. Тоді ж загинули лейтенант Олег Довгий та старший солдат Сергій Матусевич. Рідні довгий час сподівалися, що він живий, але 13 квітня їм повідомили, що результати ДНК-експертизи підтвердили смерть Михайла. Тіло перебувало в Дніпропетровському морзі.

Поховання

У побратимів Михайла Григоришина були проблеми з транспортуванням тіла додому. І лише у середині березня 2015 року його тіло доправили з Луганська у дніпропетровський морг. 17 квітня кортеж із домовиною загиблого зустріли тернополяни на Збаразькому КПП.[1]

Поховали героя 20 квітня у рідних Панівцях. Залишилися батьки Василь Михайлович і Ганна Василівна, 15-річна сестра Аліна.

Вшанування

17, 18, 19 та 20 квітня на Борщівщині оголошені Днями жалоби за Михайлом Григоришиним.[2]

Наприкінці листопада 2015 року в Панівцях відкрили меморіальну дошку на честь Михайла Григоришина.

На початку травня 2016 меморіальну дошку відкрили на фасаді Панівецької школи, де він навчався.[3]

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 31 січня[4][5].

Відзнаки

• за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[6]. Відзнаку вручив голова Тернопільської ОДА Степан Барна 8 травня 2015 року під час поминальних заходів біля статуї «Материнський поклик» у Старому Парку м. Тернополя.[7]
• почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)[8];

Див. також

• Список тернопільців, які загинули під час АТО
• Список загиблих внаслідок російського вторгнення в Україну 2014
• Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (січень — лютий 2015)
• Список військовослужбовців, які зникли безвісти під час АТО

Примітки

1. У Тернополі зустріли кортеж з домовиною загиблого в АТО Михайла Григоришина [Архівовано 18 квітня 2015 у Wayback Machine.] // ZIK. — 2015. — 17 квітня.
    Тернопільщина прощається із загиблим бійцем Михайлом Григоришиним на YouTube // ТСН. — 2015. — 17 квітня.
    Тернопільщина зустріла бійця, який загинув ще в січні на YouTube // Телеканал ІНТБ, 17 квітня 2015
    Тернопільщина попрощалася з Михайлом Григоришиним на YouTube // ТТБ. — 2015. — 17 квітня.
2. Єва Юркова. У Борщівському краї — чотириденна жалоба за Михайлом Григоришиним [Архівовано 18 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Терен. — 2015. — 17 квітня.
3.  Меморіальну дошку загиблому в АТО Михайлу Грогоришину встановили у Панівцях Борщівського району на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 5 травня.
4. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 31 січня 2022.
5.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 31 січня на YouTube
6. Указ Президента України від 26 лютого 2015 року № 108/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
7. 4 бійцям з Тернопільщини присвоєно орден «За мужність» III ступеня [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт Тернопільської ОДА. — 2015. — 8 травня.
8. Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року № 495 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Григоришину Михайлу Васильовичу (посмертно)».

Джерела

• Добрянська, Н. Ти, дорого дальня, приведи до мами… / Надія Добрянська // Вільне життя плюс. — 2014. — № 74 (12 вер.). — С. 1 — (Наші захисники).
• Кошіль, І. «Синку, зателефонуй, щоб я хоч почула твій голос…» Михайло Григоришин загинув, прикривши собою побратимів / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 14 (22-28 квіт.). — С. 7.

Посилання

• Григоришин Михайло Васильович^[недоступне посилання з травня 2019]
• Я звертаюсь до Вас по допомогу, яка необхідна!
• Інформація про загибель Михайла Григоришина з села Панівці не підтверджена [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Про все. — 2015. — 3 лютого.
• Тернополяни зустріли загиблого в АТО Михайла Григоришина [Архівовано 18 квітня 2015 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 17 квітня.
• На Тернопільщині відкрили меморіальну дошку на честь загиблого в АТО Михайла Григоришина [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // 0352. — 2015. — 25 листопада.
• Григоришин Михайло Васильович [Архівовано 13 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
• Григоришин Михайло Васильович // Український меморіал