Довгий Олег Іванович

Довгий Олег Іванович
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження6 січня 1993(1993-01-06)
Щурівці
Смерть31 січня 2015(2015-01-31) (22 роки)
Чорнухине
Alma MaterАкадемія сухопутних військ ім. гетьмана Сагайдачного (2010—2012)
Одеська військова академія (2012—2014)
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Гірська піхота
Формування
 15 ОГПБ
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Герой України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Довгий.

Оле́г Іва́нович До́вгий (6 січня 1993(19930106) — 31 січня 2015) — лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Герой України.

Життєпис

У липні 2010 року вступив до Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на факультет аеромобільних військ та розвідки. У 2012 році, у зв'язку з переведенням факультету, продовжив навчання у Одесі. У 2014 році закінчив факультет високомобільних десантних військ та розвідки Одеської військової академії.

Заступник командира гірсько-піхотної роти по роботі з особовим складом, 15-й гірсько-піхотний батальйон.

31 січня 2015 року перебував на блокпосту поблизу Чорнухиного. У той день підрозділи російських окупаційних військ за підтримки 3 танків та артилерії розпочали наступ на взводно-опорний пункт «Віталій». Лейтенант Довгий надавав допомогу пораненим побратимам — Михайлу Григоришину та Сергію Матусевичу. Загинув від кулі снайпера, надаючи їм допомогу. Обидва вояки також загинули в цьому бою. 23 лютого вдалося забрати тіло Олега з місця боїв.

26 лютого похований у Щурівцях.

Без Олега лишились батьки та сестра.

Нагороди

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2018, посмертно) — за особисту мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1][2]

Вшанування

  • 30 липня 2015 року у селі Щурівці Ізяславського району на фасаді будівлі навчально-виховного комплексу (вулиця Центральна, 1), де навчався Олег, йому відкрито меморіальну дошку.
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 31 січня[3][4].

Примітки

  1. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 236/2018 «Про присвоєння О.Довгому звання Герой України»
  2. ↑ Президент вручив орден «Золота Зірка» з присвоєнням звання Герой України офіцерам Олегу Довгому посмертно та Володимиру Сосніну [Архівовано 24 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 24 серпня 2018 р.
  3. ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 31 січня 2022.
  4. ↑  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 31 січня на YouTube

Посилання


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Попередник: Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка»
№ 182
23 серпня 2018 		Наступник:
Пікус Євгеній Михайлович Соснін Володимир Миколайович