Городиське (Бучацьке) Євангеліє
Городиське (Бучацьке) Євангеліє — рукописна книга-пам'ятка XIII ст., написана на пергаменті давньо-слов'янською мовою києво-руської редакції, кириличним уставом. Видатна пам'ятка української мови та мистецтва[1]. Має 160 аркушів, текст — традиційне Євангеліє. Оздоблене кольоровими плетінчастими рослинно-геометричними ініціалами.[2] У XV ст. подарована Городиському монастиреві на Волині, потім — потрапила до Бучацького монастиря на Тернопільщині, звідси — її друга назва: Бучацьке Євангеліє. Від початку XX століття — в бібліотеці митрополита Андрея Шептицького.[2] Нині зберігається у Львівському музеї українського мистецтва. Описане в працях: Іларіона Свєнціцького — «Бучацьке Євангеліє, палеографічний опис» (1911 р.)[3], Олександра Колесси — «Південноволинське Городище і городиські рукописні пам'ятки XII—XVI вв.» (1923 р.).[2][4] Городиське (Бучацьке) Євангеліє, в якому наявна специфіка української вимови, зокрема, і замість е (-ѣ) у новозакритих складах, оздоблене кольоровою рослинно геометричною орнаментацією. Видання
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia