Генічеський район (1923—2020)
Гені́чеський райо́н — адміністративна одиниця в Херсонській області України. Розташований у південно-східній частині Херсонської області. Утворений 1923 року. Площа 3,0 тис. км². Населення 58,6 тис. чол. (2019). У районі — 87 населених пунктів, підпорядкованих міській, 2 селищним і 15 сільським Радам. Центр — місто Генічеськ. 17 липня 2020 року було укрупнено внаслідок адміністративно-територіальної реформи ГеографіяРозташований на південному сході області. Межує з Новотроїцьким, Іванівським районами Херсонської області, Якимівським районом Запорізької області та Джанкойським і Ленінським районами Автономної Республіки Крим. Районний центр — Генічеськ. Генічеський район лежить в межах Причорноморської низовини. На півдні омивається Азовським морем, Утлюцьким лиманом та озером Сиваш. Берегова лінія дуже порізана, особливо берег Сиваша. Район включає Чонгарський півострів, коси Арабатську Стрілку та Бирючий Острів. Корисні копалини: солі Сиваша, газ, черепашник, пісок, глина; є також лікувальні грязі та мінеральні джерела. Переважають темно-каштанові та каштанові ґрунти. Розташований в степовій зоні. В межах району більша частина Азово-Сиваського національного природного парку. Земельні ресурси
ІсторіяГенічеський район створений 7 березня 1923 року у Мелітопольській окрузі Катеринославської губернії. З 1925 зі скасуванням губерній належить тільки окрузі. З 1930 року у складі Дніпропетровської області. 10 січня 1939 року район переданий до складу Запорізької області. У 1941-43 роках територія району входила до Генічеського повіту Таврійської округи Криму. 30 березня 1944 року увійшов до складу новоствореної Херсонської області. Після передачі Кримської області до складу УРСР 3 березня 1955 року за Указом Президії Верховної Ради УРСР Стрілківська та Щасливцівська сільські ради, що розташовувалися на півночі Арабатської стрілки, були передані з Джанкойського району Кримської області до Генічеського району Херсонської області[1]. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Павлівську та Петрівську сільради Іванівського району до складу Генічеського району.[2] ЕкономікаПідприємства харчової, легкої, будівельних матеріалів промисловості. Найбільші з них: генічеські рибоконсервний, арматурний, будівельних матеріалів і залізобетонних виробів заводи, бавовняне виробниче об'єднання; новоолексіївські овочеконсервний завод та комбінат хлібопродуктів; солезавод (на Арабатській Стрілці). Працюють комбінат побутового обслуговування (Генічеськ) та 10 будинків побуту. Спеціалізація сільського господарства — землеробство зернового і тваринництво м'ясо-молочного напрямів. Площа сільськогосподарських угідь 1977 становила 148,3 тис. га, у тому числі орні землі — 133,3 тис. га. Зрошується 15,5 тис. га. В північній частині району будується (збудована 1978 року) траса магістрального каналу Каховської зрошувальної системи. Головні культури: озима пшениця, соняшник, баштанні, овочеві. Розвинуті садівництво й виноградарство. У тваринництві переважають м'ясо-молочне скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво. У Генічеському районі було 17 колгоспів, 2 радгоспи-заводи, плодорозсадницький радгосп, державний племінний завод, птахоінкубаторна станція, Генічеська дослідна станція НДІ кукурудзи й Присиваська агролісомеліоративна станція Українського НДІ лісового господарства і агролісомеліорації. . ТранспортТериторією району проходить автошлях E105. Залізничні станції: Генічеськ, Новоолексіївка, Партизани, Сокологірне. Автошляхів — 474 км, у тому числі з твердим покриттям — 243 км. НаселенняДинаміка чисельності населення Генічеського району[3][4]
Динаміка національного складу населення Генічеського району за даними переписів
Етномовний склад населення району за переписом 2001 р. (рідна мова населення)[10]
Населені пункти, зняті з облікуСоціальна сфераВ районі — 46 загальноосвітніх, 3 музичні, спортивна школи, Генічеське медичне та 3 професійно-технічних училища; 51 лікувальний заклад, у тому числі 6 лікарень. Узбережжя Азовського моря — курортна зона. 14 будинків культури, 12 клубів, 2 кінотеатри, 82 кіноустановки, 43 бібліотеки, в місті Генічеську відділ Херсонського краєзнавчого музею. Виходить друком районна газета «Приазовська правда».[12] Політика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Генічеського району були створені 52 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 43,27 % (проголосували 19 737 із 45 609 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 40,78 % (8 048 виборців); Сергій Тігіпко — 17,21 % (3 396 виборців), Юлія Тимошенко — 8,48 % (1 673 виборців), Петро Симоненко — 5,11 % (1 009 виборців), Вадим Рабінович — 4,76 % (940 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,44 %.[13] Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Генічеський район (1923—2020)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
