Великолепетиський район
Великолепети́ський райо́н розташовувався у північній частині Херсонщини. На півночі і північному сході межував з Верхньорогачицьким районом, на сході з Нижньосірогозьким, на півдні з Горностаївським, і заході по руслу Дніпра з Нововоронцовським районами. 17 липня 2020 року було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи. ГеографіяВеликолепетиський район розміщений у межах Причорноморської низовини, південна межа якої проходить по лінії Чорного й Азовського морів. Північна й північно-західна частина території району характеризується розвитком ерозійних процесів, які найбільш виражені в смузі, що прилягає до Каховського водосховища, шириною 5-10 км. Інша частина території району являє собою безстічну рівнину, що незначно знижується до півдня.
КліматЗа агрокліматичним районуванням район характеризувався як дуже теплий, посушливий. Весна характеризується швидким підвищенням температури повітря, тривалість її 1—1,5 місяця, а максимальні температури досягають +25, +30 С°. Літо найчастіше спекотне, посушливе, середня температура повітря в середньому становить +27 С°. У другій половині жовтня в районі наступає осінь, що характеризується збільшенням хмарності, опадами, та початком заморозків. Зима на території району характерна коливанням температур та відлигами, самий холодний місяць — січень із середньомісячною температурою −5 С°. Сніжний покрив тримається 25—40 днів і досягає висоти 3—6 см. Переважним напрямком вітрів у районі є північний й північно-східний. Середня кількість опадів, що випадають, протягом року становить 215—220 мм. Середня тривалість безморозного періоду становить 175—180 днів, а вегетаційного 215—225 днів. Природні ресурсиЗ корисних копалин у районі є червона глина для виготовлення червоної цегли та керамічних виробів у селі Рубанівка, вапняний щебінь у селі Мала Лепетиха. ІсторіяУ 1923 році в Україні проведено реформу адміністративно-територіального поділу, яку спрямовано на скорочення адміністративно-територіальних одиниць. Постановою ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини» від 7 березня 1923 року № 308 утворено Великолепетиський район, до якого включено території Великолепетиської та Рубанівської волостей. Великолепетиський виконком розпочав свою діяльність 13 березня 1923 року. У наступному було проведено ще декілька реформ. 30 березня 1944 року утворено Херсонську область і Великолепетиський район увійшов до її складу. 20.3.1946 вилучено з Нижньосірогозького району та включено до складу Великолепетиського сільські Ради: Запорізьку, Зеленівську, Миколаївську та Рубанівську; натомість вилучено із включенням до складу щойно утвореного Верхнєрогачицького району сільські Ради: Бабинську, Георгіївську, Зеленівську, Карай-Дубинську, Михайлівську, Нижнєрогачицьку, Первомаївську, Самійлівську, Трудову, Ушкальську та Червону[1]. ЕкономікаЕкономічну основу району становило сільськогосподарське виробництво. Добре родять озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник. Добре розвинене овочівництво. Соціальна сфераВиходить друком районна газета «Таврійські вісті».[2] Населення
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
Політика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Великолепетиського району було створено 20 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,13 % (проголосували 7 281 із 13 968 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,19 % (3 145 виборців); Юлія Тимошенко — 13,65 % (994 виборців), Сергій Тігіпко — 11,87 % (864 виборців), Олег Ляшко — 7,28 % (530 виборців), Петро Симоненко — 5,30 % (386 виборців), Анатолій Гриценко — 5,26 % (383 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,10 %.[5] Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia