Гвіздава

село Гвіздава

Костел Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Тер. громада Гришковецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA18020070040078959 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1720
Населення 190 (2001)
Площа 1,12 км²
Густота населення 169,64 осіб/км²
Поштовий індекс 13357[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°01′31″ пн. ш. 28°34′30″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
239 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Добровольчих Батальйонів, 4, с-ще Гришківці, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13337
Карта
Гвіздава. Карта розташування: Україна
Гвіздава
Гвіздава
Гвіздава. Карта розташування: Житомирська область
Гвіздава
Гвіздава
Мапа
Мапа

CMNS: Гвіздава у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Гвізда́ва (також Гвоздава) — село в Україні, у Гришковецькій селищній територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Чисельність населення становить 190 осіб (2001).

Населення

Наприкінці 19 століття в селі налічувалося 167 мешканців, дворів — 43[2], у 1906 році — 437 мешканців, дворів — 70[3], у 1923 році — 609 мешканців, дворів — 130[4], у 1924 році — 616 осіб (з перевагою населення польської національности), дворів — 136[5].

Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 534 особи, з них 265 чоловіків та 269 жінок; за національністю: українців — 48, поляків — 486. Кількість господарств — 115[6].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 262 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 190 осіб[7], 100 % населення вказало рідною мовою українську[8].

Історія

Поблизу села виявлено залишки поселення трипільської культури[9].

Засноване у 1720 році[6]. У другій половині 19 століття — шляхетське селище Житомирського повіту Волинської губернії. Належало до слободищенського маєтку Вишомирських, входило до парафії у Кодні[10].

Наприкінці 19 століття — село Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії[2].

У 1906 році — сільце Солотвинської волості (5-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського центру, м. Житомир, становила 35 верст, до волосного центру с. Солотвин — 8 верст. Поштове відділення — Рея[3].

У 1923 році включене до складу новоствореної Рейської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Солотвинського (згодом — Коднянський) району Житомирської округи[11]. Розміщувалося за 8 верст від районного центру с. Солотвин та за 3,5 версти від центру сільської ради, с. Рея[4]. 17 червня 1925 року, в складі сільської ради, передане до Бердичівського району Бердичівської округи. У 1926 році в селі створено окрему Гвоздавську польську національну сільську раду[11]. Відстань до районного центру м. Бердичів становила 15 верст, до окружного центру в Бердичеві — 15 верст, до найближчої залізничної станції Бердичів — 15 верст[6]. 3 вересня 1930 року, в складі сільської ради, увійшло до приміської смуги Бердичівської міської ради, 28 червня 1939 року повернуте до складу відновленого Бердичівського району Житомирської області. 11 серпня 1954 року, внаслідок об'єднання сільських рад, село підпорядковане Рейській сільській раді Бердичівського району[11].

У 1990-х роках розпочалося будівництво костелу Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (РКЦ), який закінчили будувати 2006 року. 20 червня 2004 року у храмі вперше відбулась Свята Меса, яку відправив уродженець села священик Едвард Кожуховський. 29 квітня 2006 року єпископ Станіслав Широкорадюк освятив костел[12]. Храмом опікуються отці кармеліти босі, які мають тут невеликий реколекційний дім та пустельню[13].

17 травня 2018 року увійшло до складу новоутвореної Гришковецької селищної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[14].

Відомі люди

Примітки

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 14 липня 2020.
  2. а б Hwozdawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 605. (пол.)
  3. а б Гвоздава // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 6. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 2 грудня 2024.
  4. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 161. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 2 грудня 2024.
  5. Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Харків: Центральне статистичне управління УСРР. 1925. с. 11. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 2 грудня 2024.
  6. а б в Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17.ХІІ 1926 р.) (PDF) (вид. Бердичівське округове статистичне бюро). Бердичів. 1927. с. 6-7. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 3 грудня 2024.
  7. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 3 грудня 2024.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  9. Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому). Рея, Бердичівський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с. — 15 000 прим.
  10. Gwozdawka 2.) G., osada schlachecka… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 923. (пол.)
  11. а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795—2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 242. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 2 грудня 2024.
  12. Бучек М., Седельник І. (14.07.2015). Гвоздава. Костел Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії. Костели і каплиці України (укр) . Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 28.03.2019. {{cite web}}: символ зміни рядка в |title= на позиції 10 (довідка)
  13. «З Марією переможемо!» Реколекції у тиші в спільноті босих кармелітів. Процитовано 10 березня 2023.
  14. Рейська сільська рада Житомирська область, Бердичівський район. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia