Половецьке (Бердичівський район)

село Половецьке
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район Бердичівський район
Тер. громада Гришковецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA18020070110095927
Основні дані
Засноване 1600
Населення 680
Площа 2,562 км²
Густота населення 315,77 осіб/км²
Поштовий індекс 13336
Телефонний код +380 4143
Географічні дані
Географічні координати 49°57′31″ пн. ш. 28°40′8″ сх. д. / 49.95861° пн. ш. 28.66889° сх. д. / 49.95861; 28.66889
Середня висота
над рівнем моря 		241 м
Місцева влада
Адреса ради 13336, с. Половецьке, вул. Центральна, 78а
Карта
Половецьке. Карта розташування: Україна
Половецьке
Половецьке
Половецьке. Карта розташування: Житомирська область
Половецьке
Половецьке
Мапа
Мапа

CMNS: Половецьке у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Половецьке.

Полове́цьке — село в Україні, у Бердичівському районі Житомирської області. Населення становить 680 осіб на 2024 рік[1].

Географія

Селом протікає річка Половецьк, ліва притока Жабокрика.

Етимологія

Історія

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 438 осіб, 64 дворових господарства, існували православна церква, школа, постоялий будинок, завод для виділення синьки[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 802 осіб (415 чоловічої статі та 387 — жіночої), з яких 710 — православної віри[4].

Відомі особи

У селі Половецьке народився (1953 рік, 4 квітня) відомий український поет, голова Житомирської обласної організації Національної спілки письменників України, Почесний громадянин Бердичівського району, "честь і слава Житомирщини", заслужений діяч мистецтв України Михайло Пасічник. Уродженцем села є вчений-хімік Аахенського технологічного університету Віктор Вітусевич.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 838 осіб, з яких 357 чоловіків та 481 жінка.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 802 особи.[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 98,89 %
російська 1,11 %

Примітки

  1. ↑ Паспорт громади | Гришковецька громада, Житомирська область, Бердичівський район. gryshkovecka-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 21 жовтня 2024.
  2. ↑ Пріцак О. Половці // Український історик. 1973, №1-2. С. 117-118.
  3. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-27. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Посилання