Віскоза

Віскоза
Першовідкривач або винахідник	Hilaire de Chardonnet^d
Віскоза у Вікісховищі

Синтез ксантогенату целюлози (віскози).

Віскоза — (від пізньолат. Viscosus — в'язкий) високов'язкий концентрований розчин ксантогената целюлози в розбавленому розчині NaOH.[1][2] При обробці кислотою віскози ксантогенат целюлози руйнується з виділенням вихідної целюлози, що виділяється з розчину. Віскоза застосовується для виробництва штучної шкіри (кирза)^[джерело?], віскозних неволокнистих виробів (целюлозна плівка, пластифікована гліцерином — целофан) і для прядіння віскозної пряжі.

Віскозне волокно

Віскозне волокно — штучне волокно; регенероване целюлозне волокно, яке отримують в результаті віскозного процесу.[3]

З волокон, отриманих штучним чином, скручують нитки, які лягають в основу цього приємного на дотик матеріалу. Блиск віскози зіставляють з блиском шовку, за що її називають «штучним шовком». Штучна шерсть з віскози в 1930-х роках називалася «вістрі».

Примітки

1. Wyss, George de (1 жовтня 1925). The Ripening of Viscose. Industrial & Engineering Chemistry. 17 (10): 1043—1045. doi:10.1021/ie50190a018.
2. Шефтель В.О. Вредные вещества в пластмассах. - М.: Химия, 1991 – 574 с. ISBN 5-7245-0590-8
3. Литвиненко Н.М., Омельченко В.Д. Аналіз державного технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів^[недоступне посилання з травня 2019] // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну Науковий журнал [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — 2012, № 3 (65) [Архівовано 14 березня 2013 у Wayback Machine.]