Батист

Батист
З матеріалу	лляне волокно[1] і бавовна[1]
Метод виготовлення	полотно^[d][1]
Батист у Вікісховищі

Бати́ст (фр. batiste) — тонка, напівпрозора лляна або бавовняна тканина полотняного переплетення, що виробляється з крученої пряжі високих номерів (найбільш тонкої). Батист випускається вибіленим, мерсеризованим, гладкофарбованим і набивним. Використовується для жіночої білизни, літніх суконь, блузок, а також як напівфабрикат для виготовлення кальки.

Виробляється переважно в Північній Франції та Бельгії, з найтоншої пряжі кропиви, бавовни або льону. Сама культура льону обставляється при цьому особливими турботами, а саме: все засіяне поле набивається кілочками з поперечними перекладинками так, що утворюється сітка, яка, захищаючи рослину від дії сильного вітру та дощу, сприяє утворенню особливо тонкого і міцного волокна так зв. Lin ram ó.

Найкращий батист з околиць Валансьєна і Камбре робиться з ниток ручної пряжі, оскільки фабричний не має того лоску, який становить одну з головних якостей хорошого батисту, він може бути також і бавовняним, — значно поступається лляному у міцності.

Вважається, що виготовлення батисту вперше впроваджено в XIII ст. у Фландрії якимось ткачем на прізвище Батіст з Камбре, звідси, згідно з однією з гіпотез, і сама тканина отримала назву у французькій, українській та низці інших мов (у деяких мовах, включаючи англійську, назва тканини походить від топоніма Камбре — cambric тощо). Інша версія, що винахідника тканини звали Батіст чи Жан-Батіст Камбре (Jean-Baptiste Cambray), не має обґрунтування[2][3][4].

Примітки

1. Tortora P. G., Merkel R. S. batiste // Fairchild's Dictionary of Textiles — Fairchild Fashion Media, 1996. — P. 45.
   d:Track:Q28888841d:Track:Q28859696d:Track:Q3064526d:Track:Q28888663
2. France. Comité des travaux historiques et scientifiques. Section d'histoire et de philologie (1898). Bulletin historique et philologique du Comité des travaux historiques et scientifiques (French) . Impr. nationale. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 9 жовтня 2011. Pas plus une réalité historique que l'étymologique brasseur Cambrinus.
3. Société d'émulation de Cambrai (1859). Séance publique [afterw.] Mémoires (French) . с. 1–. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 9 жовтня 2011. On ignore complètement le siècle où a vécu Jean-Baptiste Cambrai.
4. Max Pfister (1980). Einführung in die romanische Etymologie (German) . Wissenschaftliche Buchgesellschaft, [Abt. Verl.] ISBN 978-3-534-07834-9. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 9 жовтня 2011. Obschon Cambrai fûr die mittelalterliche Leinenindustrie bekannt ist und Baptiste sogar mit einem Denkmal geehrt wurde, dürfte dieser Fabrikant historisch nicht nachweisbar sein, da batiste etymologisch auf battre zurück geht.

Джерела

• Батист // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Батист // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Батист // Краткая энциклопедия домашнего хозяйства / ред. И. М. Скворцов и др. — М.: Государственное Научное издательство «Большая Советская энциклопедия» — 1959.