|
Барвники
Барвники — інтенсивно забарвлені речовини, придатні для фарбування різних матеріалів. Загальний описКолір барвників залежить від того, що вони вибірно поглинають частину світлових хвиль видимого спектра, а решту відбивають. Хімічний склад барвників характерний наявністю в їхніх молекулах ланцюгів спряження (чергування простих та подвійних зв'язків) і ароматичних або гетероциклічних ядер з ауксохромами (див. Кольорознавство). До середини 19 століття вживалися барвники рослинного або тваринного походження. Найважливіші з них алізариновий червоний з коренів марени та індиго синій з листя індигоноски (Indigofera tinctoria). У 50-х рр. минулого століття одержано перші синтетичні барвники з вуглеводнів кам'яновугільної смоли: фуксин, мовеїн та інші. 1869 з антрацену було синтезовано алізарин, 1870 — індиго. Потім було відкрито азобарвники і сірчасті барвники. На кінець XIX століття природні барвники були цілком замінені синтетичними. Виникла нова аніліно-фарбова промисловість, яка до першої світової війни була монополізована Німеччиною (трест І. Г. Фарбеніндустрі). В нашій країні промислове виробництво барвників почалось лише після Жовтневого перевороту. Тепер відомо багато тисяч синтетичних барвників, з них у промисловості вживаються кілька сот. Залежно від характеру перетворювання поглинутої енергії органічні барвники створюють:
КласифікаціяХімічнаЗа походженням (методом отримання) барвників:
ТехнічнаЗа технічним призначенням, розрізняють такі групи барвників:
Сірчисті, нерозчинні у воді, фарбують волокно у водних розчинах сірчастого натрію Кубові, нерозчинні у воді, фарбують після попереднього відновлення барвники до «лейкосполук», розчинних у лугах кубозолі та індигозолі, розчинні у воді, похідні лейкосполук кубових барвники
Осно́вні — солі з забарвленим катіоном; фарбують шерсть і шовк без протрави, бавовняне волокно — лише по таніновій протраві Кислотні — солі з забарвленим аніоном; фарбують шерсть і шовк у кислих розчинах Продукти для холодного фарбування — сполуки, які утворюють безпосередньо на волокні нерозчинні у воді азобарвники Барвники для штучного, або синтетичного, волокна; фарбують віскозу або синтетичні полімери, розчиняючись у них або утворюючи тонку суспензію Індуліпи та нігрозини — сині й чорні барвники з аніліну Пігменти — нерозчинні у воді барвники для лакофарбової і поліграфічної промисловості. Іншомовні назви барвників довільні і здебільшого визначають лише їхній колір. До 1992 року в назвах барвників зазначався спосіб вживання барвника, колір, іноді стійкість забарвлення, відтінок та інші властивості, наприклад кислотний рожевий М (М — закріплюється солями міді), кислотний жовтий тривкий. Барвники широко вживаються у текстильній промисловості, шкіряній, паперовій, поліграфічній і фотоматеріалів, у виробництві пластмас тощо. Особливі видиРеактивний барвникБарвник, до молекул якого входять полярні угруповання (як, наприклад, хлорзаміщені азагетероцикли, SO2(CH2) 2OSO3Na, n-NHCOCH=CH2 та ін.), які здатні утворювати з функційними групами волокон (OH, SH, NH2) ковалентні зв'язки, завдяки чому такий барвник міцно утримується на волокні (наприклад, моноазобарвники, антрахінонові, фталоціанінові барвники). Є водорозчинним, використовується для забарвлення вовни, натурального шовку, целюлозних і поліамідних матеріалів Медичні барвникиБарвники, що використовуються для класифікації бактерій. Наприклад, залежно від забарвлення, бактерії поділяють на грампозитивні (темнофіолетове забарвлення з генціаніном фіолетовим) та грамнегативні (червоне забарвлення з фуксином) Перелік:
Див. такожПриміткиДжерела
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||
.jpg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
