Вулиця Миколайчука (Львів)
Ву́лиця Миколайчука́ — вулиця в Шевченківському районі Львова, у місцевостях Замарстинів і Збоїща (по вулиці проходить межа між цими місцевостями Львова). Вулиця Миколайчука починається від перехрестя вулиць Липинського та Промислової і простягається на північ і північний захід до головного входу на Голосківське кладовище (паралельно до вулиці Щурата). Вулиця складається з трьох частин: долішньої (південна частина), підйому (середня частина) і горішньої (північна частина). Прилучаються вулиці Лінкольна, Полтв'яна, Заміська, Очаківська, Хвильового, Космічна, Колоскова, Гетьмана Мазепи, Пилипа Орлика та Щурата. ІсторіяВперше сучасна вулиця Миколайчука, згадується у 1901 році, як невеличка ділянка вулиці Нової Різні (пол. Nowej Rzeżni), яка сполучала між собою вулиці Нової Різні та Річну. У грудні 1944 року вулиця отримала назву Нової Різні, а 1950 року приєднана до вулиці Промислової. Ділянка вулиці Миколайчука як продовження вулиці Промислової від перехрестя з колишньою вулицею Ульянівською до Збоїщ прокладена у 1960-х роках[10]. На початку 1990-х років з цієї ділянки вулиці Промислової була сформована окрема вулиця, яку 1993 року було названо на честь українського актора та режисера Івана Миколайчука[11]. ЗабудоваВулиця забудована стандартними 5- і 9-поверховими житловими будинками, спорудженими у 1980-х роках. У південній частині вулиці (з правого боку) є також невелика кількість 1- і 2-поверхових приватних будинків. З парного боку вулиці, до перехрестя з вулицею Мазепи, тягнеться ділянка малоповерхової садибної забудови Збоїщ, будинки на якій приписані до сусідніх вулиць. За вулицею Мазепи починається район типової житлової багатоповерхової забудови 1990—2000 років[12]. З непарного боку вулиці№ 1 — п'ятиповерховий житловий будинок, на першому поверсі якого працює бібліотека-філія № 37 ЦБС для дорослих[13]. № 1б — житловий будинок, збудований у 1960-1970-х роках для працівників Львівської залізниці. Ухвалою № 59 ЛМР від 26 вересня 2002 року будинок прийнятий від дистанції цивільних споруд на ст. Львів Львівської залізниці у власність територіальної громади міста Львова[14]. № 9 — комунальна міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги імені Святого Пантелеймона[15] — найбільша лікарня Західної України[16]. Комплекс лікарні зведений на місці колишніх цегелень та глиняних кар'єрів у 1970-х роках за проєктом архітекторів Р. Федотовської, І. Топилка, В. Кузубова, В. Мурина. При проєктуванні використаний типовий проєкт 254-1-15, адаптований до рельєфу та доопрацьовані у плані архітектурно-декоративного вирішення фасадів[17]. При лікарні розташований Львівський медичний коледж післядипломної освіти. На подвір'ї лікарні швидкої медичної допомоги імені Святого Пантелеймона на початку квітня 2023 року встановили скульптуру хлопчика, який дивиться на операційний блок і вірить, що все мине успішно. Він — символ віри, надії і сподівання на краще. Прототипом скульптури став реальний підліток — 12-літній Тимофій Чернишков. Наприкінці січня 2023 року його батькові трансплантували легені. Поки чоловік перебував в операційній, його син, якого батько виховує сам, стояв під дверима операційного блоку. Автор скульптури Олександр Гончарук працював над нею близько двох місяців[18]. З парного боку вулиці№ 2а — храм Всіх Святих Землі Української (ПЦУ)[19]. Парафія храму утворилася на Збоїщах на початку 1990-х років, за ініціативи митрофорного протоієрея Романа Петришина. Тоді ж освятили місце майбутньої церкви і встановили дубовий хрест; у хресній ході взяли участь Митрополит Рівненський і Острозький Євсевій (Політило), митрофорні протоієреї Володимир Хрептак, Ярослав Дуда, Ярослав Ощудляк та інші. Спочатку богослужіння відбувалися у звичайному будівельному вагончику, а 1995 року на цьому місці постала мурована каплиця, довжиною 17 м, шириною 13 м, висотою 10 м, що була розрахована на 350 осіб. На початку 2000-х років було юридично оформлено громаду, а у липні 2002 року духовенство Львівського благочиння на чолі з Високопреосвященнійшим митрополитом Львівським і Сокальським Андрієм (Гораком) заклали перший камінь в основу майбутнього храму. У 2002 році розпочалося будівництво нового однокупольного храму за проєктом архітектора Миколи Рибенчука[20]. Цей храм розрахований на 450 осіб. 19 листопада 2010 року були встановлені освячені хрести на новий храм[21]. Велике освячення новозбудованого храму Всіх святих землі Української, а також перша Літургія, яку очолив митрополит Львівський і Сокальський Димитрій (Рудюк) відбулися 25 вересня 2016 року[22]. На початку червня 2020 року ЛКП «Львівсвітло» облаштувало підсвітку храму[23]. № 2б — ринок «Континент», розташований на кінцевій зупинці трамвайного маршруту № 6. № 18 — будівля Львівської середньої загальноосвітньої школи № 97, відкрита 1 вересня 1991 року[24]. ТранспортНа початку вулиці розташована кінцева зупинка (кільце) трамвайного маршруту № 6[3]. На перехресті з вулицею Мазепи вулицю перетинає тролейбусна лінія (тролейбус № 33[25]). По вулиці Миколайчука курсують маршрутні таксі № 17[5], № 19[6], № 55[7], № 84[8] та міський автобус № 46[2]. У серпні 2020 року виконавчий комітет Львівської міської ради ухвалив рішення про продовження трамвайної колії до лікарні швидкої допомоги, що на вулиці Миколайчука[26]. Світлини
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.JPG)
.JPG)
-1.JPG)
-4.JPG)
Portal di Ensiklopedia Dunia
