Вулиця Академіка Кучера
Ву́лиця Академіка Романа Кучера — вулиця у Шевченківському районі міста Львова, в місцевості Клепарів. Сполучає вулиці Шолом-Алейхема та Клепарівську, утворюючи перехрестя з вулицею Леонтовича. НазваВід 1898 року вулиця мала назву Яховича, на честь польського поета-байкаря Станіслава Яховича, від липня 1944 до 1950 року — вулиця Новикова, на честь російського письменника та видавця Миколи Новикова, у 1950—1993 роках — 16 Квітня, на згадку про день розстрілу польської поліцією похоронної процесії безробітного Владислава Козака 16 квітня 1936 року[5]. Сучасна назва — вулиця Академіка Романа Кучера, на пошану українського хіміка, академіка АН УРСР, львів'янина Романа Кучера[6]. ЗабудоваВ архітектурному ансамблі вулиці Академіка Романа Кучера переважають класицизм та віденська сецесія[4]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3]. Будинки№ 3, 5 — двоповерхові колишні будинки казарми поліції та міського комісаріату поліції № 3, споруджені у 1903 році за проєктом архітектора Артура Шлеєна[7]. У міжвоєнний період та під час німецької і радянської окупації тут містилася в'язниця. На фасаді будинку у 1999 році встановлено бронзову меморіальну таблицю (автори — скульптор Любомир Яремчук, архітектор Василь Каменщик), яка сповіщає, що в цьому будинку в камері № 7 польської в'язниці 12 лютого 1924 року поліція закатувала Ольгу Басараб, активну учасницю Січового Стрілецтва та Української військової організації. Крім того тут від повоєнних часів містився 1-й районний відділ міліції[8], нині — Шевченківський відділ поліції ГУНП України у Львівській області. № 4 — триповерховий житловий будинок, внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1608-м[3]. № 6 — триповерховий житловий будинок. Тут містилася панчішна фабрика Шайндля та торгівля хмелем Зиґмунта Раппапорта, за радянських часів — опорний пункт правопорядку. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2131-м[3]. № 8 — триповерховий житловий будинок. У міжвоєнний період в будинку містилася пекарня Раґлера. Тут містився відділ житлового господарства ЛКП «Добробут-401». N° 10 -двоповерховий житловий будинок,де у міжвоєнний період знаходилась конюшня.Сучасний будинок-без сучасних вигод. N° 12 -двоповерховий житловий будинок,без сучасних вигод.[джерело?] № 13 — чотириповерховий житловий будинок (колишня адреса — вул. Яховича, 11а). У міжвоєнний період в будинку містилася лабораторія для проведення медичних експертиз[9], якою завідували лікарі-бактеріологи доктори медицини Іда Бегляйтер та Вільгельм Штюц[10]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 925-м[3]. № 15 — чотириповерховий житловий будинок, внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 926-м[3]. № 24 — триповерховий житловий будинок. До 2013 року в будинку мешкав український науковець, історик, кандидат історичних наук, директор Науково-дослідний центр історії національно-визвольних змагань України Ярослав Лялька. Примітки
Джерела
Посилання
|