Вулиця Академіка Кучера

Вулиця Академіка Романа Кучера Львів
Житловий будинок (вул. Кучера, 8) Житловий будинок (вул. Кучера, 8)
Місцевість	Клепарів
Район	Шевченківський
Назва на честь	Роман Кучер
Колишні назви
Яховича, Новикова, 16 квітня
польського періоду (польською)	Jachowicza
радянського періоду (українською)	Яховича, Новикова, 16 квітня
радянського періоду (російською)	Яховича, Новикова, 16 апреля
Загальні відомості
Протяжність	265 м.
поштові індекси	79007[1]
Транспорт
Рух	односторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 4—6, 5а, 8, 10, 12, 13, 15—20, 22, 24, 26[2]
Архітектурні пам'ятки	№ 4, 6, 13, 15[3]
Пам'ятники	меморіальна таблиця Ользі Басараб
Поштові відділення	ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Забудова	класицизм, віденська сецесія[4]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Ву́лиця Академіка Романа Кучера — вулиця у Шевченківському районі міста Львова, в місцевості Клепарів. Сполучає вулиці Шолом-Алейхема та Клепарівську, утворюючи перехрестя з вулицею Леонтовича.

Назва

Від 1898 року вулиця мала назву Яховича, на честь польського поета-байкаря Станіслава Яховича, від липня 1944 до 1950 року — вулиця Новикова, на честь російського письменника та видавця Миколи Новикова, у 1950—1993 роках — 16 Квітня, на згадку про день розстрілу польської поліцією похоронної процесії безробітного Владислава Козака 16 квітня 1936 року[5]. Сучасна назва — вулиця Академіка Романа Кучера, на пошану українського хіміка, академіка АН УРСР, львів'янина Романа Кучера[6].

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Академіка Романа Кучера переважають класицизм та віденська сецесія[4]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3].

Будинки

№ 3, 5 — двоповерхові колишні будинки казарми поліції та міського комісаріату поліції № 3, споруджені у 1903 році за проєктом архітектора Артура Шлеєна[7]. У міжвоєнний період та під час німецької і радянської окупації тут містилася в'язниця. На фасаді будинку у 1999 році встановлено бронзову меморіальну таблицю (автори — скульптор Любомир Яремчук, архітектор Василь Каменщик), яка сповіщає, що в цьому будинку в камері № 7 польської в'язниці 12 лютого 1924 року поліція закатувала Ольгу Басараб, активну учасницю Січового Стрілецтва та Української військової організації. Крім того тут від повоєнних часів містився 1-й районний відділ міліції[8], нині — Шевченківський відділ поліції ГУНП України у Львівській області.

№ 4 — триповерховий житловий будинок, внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1608-м[3].

№ 6 — триповерховий житловий будинок. Тут містилася панчішна фабрика Шайндля та торгівля хмелем Зиґмунта Раппапорта, за радянських часів — опорний пункт правопорядку. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2131-м[3].

№ 8 — триповерховий житловий будинок. У міжвоєнний період в будинку містилася пекарня Раґлера. Тут містився відділ житлового господарства ЛКП «Добробут-401».

N° 10 -двоповерховий житловий будинок,де у міжвоєнний період знаходилась конюшня.Сучасний будинок-без сучасних вигод. N° 12 -двоповерховий житловий будинок,без сучасних вигод.^[джерело?]

№ 13 — чотириповерховий житловий будинок (колишня адреса — вул. Яховича, 11а). У міжвоєнний період в будинку містилася лабораторія для проведення медичних експертиз[9], якою завідували лікарі-бактеріологи доктори медицини Іда Бегляйтер та Вільгельм Штюц[10]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 925-м[3].

№ 15 — чотириповерховий житловий будинок, внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 926-м[3].

№ 24 — триповерховий житловий будинок. До 2013 року в будинку мешкав український науковець, історик, кандидат історичних наук, директор Науково-дослідний центр історії національно-визвольних змагань України Ярослав Лялька.

Примітки

1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 19 травня 2022.
2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 23 березня 2023.
3. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 19 травня 2022.
4. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 424.
5. Вулиці Львова, 2017, с. 403.
6. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 424.
7. Архітектура Львова, 2008, с. 414.
8. Львов: справочник, 1949, с. 139.
9. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 20.
10. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 30.

Джерела

• Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
• Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 5. — ISBN 978-617-629-077-3.
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Кучера вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 424. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Львів: Туристичний путівник. — Видання перше // Бірюльов Ю. О. та ін. — Львів: Центр Європи, 1999. — С. 249.
• Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 33, 82, 87, 96, 106. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 403, 404. — ISBN 978-966-03-7863-6.
• Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów: wydawca Zdzisław Jaśkiewicz; Juliusz Brunelik, 1939. — 146 s. (пол.)

Посилання

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Академіка Романа Кучера. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
• Частину вулиці Академіка Кучера на рік закриють для транспорту. varianty.lviv.ua. Варіанти. 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
• Ілько Лемко Кучера, Шолом-Алейхема, Джерельна, Під Дубом, Цехова, Газова // Львівська газета. — № 40 (348). — 2008. — 21 березня.