Артур Шлеєн

Артур Шлеєн
Народження	1866(1866) Станиславів
Смерть	1912(1912) Львів
Країна	Австро-Угорщина
Навчання	Цісарсько-королівська політехнічна школа
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів
Архітектурний стиль	сецесія
Артур Шлеєн у Вікісховищі

Артур Шлеєн (пол. Artur Schleyen; 1866, Станиславів, нині — Івано-Франківськ — 1912, Львів) — львівський архітектор єврейського походження, громадський діяч.

Біографія

Народився 1866 року у Станіславові (тепер Івано-Франківськ). Закінчив Цісарсько-королівську політехнічну школу. Автор проектів багатьох львівських споруд у стилі сецесії. Депутат міської ради. Засновник Єврейського міщанського клубу у Львові, завданням якого він бачив згуртування євреїв у боротьбі за рівноправність. Був членом місцевих органів економічного самоврядування, зокрема Торговельно-промислової палати. Член багатьох громадських організацій[1]. Був у складі журі конкурсу проєктів реконструкції львівської ратуші[2].

Споруди у Львові

• Сецесійна будівля театру «Colosseum» («Колізей»), що на бічній нинішньої вулиці Куліша (1898—1900, спільно з Міхалом Фехтером). За основу взято металевий каркас павільйону Яна Матейка з Галицької крайової виставки.[3]
• Докорінна перебудова будинку на вулиці Федорова, 6 (також Ставропігійська, 4) у Львові (початок XX століття)[4].
• Пасаж Феллерів, що починався кам'яницею на сучасному проспекті Свободи, 35 і простягався до нинішньої вулиці Наливайка (1902). Пізніше перебудований за проєктом Фердинанда Касслера.
• Колишній будинок міського комісаріату поліції № 3 та колишні казарми поліції на вулиці Городоцькій, 26 та будинок слідчого ізолятора з боку нинішньої вулиці Академіка Кучера, 3, 5 (1903)[5].
• Перебудова синагоги «Хасидим Шуль» на нинішній вулиці Сянській, 4 (1904, співавтор Маврикій Зильберштайн; не збережена)[6][7].
• Проєкт добудови млину Давида Аксельбрада на нинішній вулиці Хмельницького, 86/88 (1905)[8].
• Житловий будинок на вулиці Руській, 16 (1907—1908, співавтор Л. Ґраф)[9].
• Прибутковий будинок у стилі орнаментального модерну на нинішній вулиці Дорошенка, 32 (1908)[10].
• Прибутковий будинок на нинішній вулиці Мартовича, 4 (1909)[11].
• Прибутковий будинок на вулиці Валовій, 11 (1909)[12].
• Будинки на нинішній вулиці Івана Федоровича, 29 (1904) і 31 (перебудова 1906)[13].
• Вілла художника Антонія Стефановича на вулиці Галицької Армії, 5 (1903—1904)[14].
• Реконструкція офіцини з добудовою санвузлів будинку на площі Ринок, 12 (1907).[15]
• Вілла банкіра Александра Маццукато на вулиці Галицької Армії, 7 (1903—1909)[9].
• Надбудова додаткового поверху будинку № 12а на площі Галицькій у Львові для фотоательє Давида Мазура. Проєкт 1911 року[16].
• Будинок на вулиці Пекарській, 3 (1912, скульптор Францішек Томаш Бєрнат)[17].
• Побудова вітрини фотоательє «Геліос» Ірени Мєчковської біля брами будинку на вулиці Асника, 4 (1906)[18].
• Житловий будинок на нинішній вулиці Єфремова, 4 (1911—1912)[19].

• 
  Управління поліції на вулиці Городоцькій, 26
• 
  Прибутковий будинок на вулиці Валовій, 11
• 
  Колишній пасаж Феллерів, будинок від проспекту Свободи

Примітки

1. Żebrowski Rafał Schleyen Artur // Polski słownik judaistyczny: dzieje, kultura, religia, ludzie. — T. 2. — 2003. — S. 489—490. — ISBN 83-7255-175-8.(пол.)
2. Z konkursu projektów rekonstrukcyi ratusza m. Lwowa // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 17. — S. 220. (пол.)
3. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 443. — ISBN 978-966-7022-77-8.
4. Кос Г., Федина Р. Вулиця Руська у Львові. — Львів, 1996. — С. 69. — ISBN 5-7707-6711-1.
5. Архітектура Львова, 2008, с. 414.
6. Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Сянська, 04 — синагога «Хасидим Шуль» (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
7. Архітектура Львова, 2008, с. 454.
8. Архітектура Львова, 2008, с. 463.
9. Архітектура Львова, 2008, с. 494.
10. Архітектура Львова, 2008, с. 474.
11. Архітектура Львова, 2008, с. 478, 491.
12. Архітектура Львова, 2008, с. 493.
13. Меламед В. Путівник старими гебрейськими вуличками // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2008. — № 51. — С. 317—318.
14. Марія Захарчишин. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Глінки, 5 — житловий будинок (колишня вілла). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
15. Бевз М., Лінда С., Мартинюк-Медвецька А. Дослідження кам'яниці на пл. Ринок, 12 у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2002. — № 12. — С. 162.
16. Dawna fotografia lwowska 1839–1939. — Lwów: Centrum Europy, 2004. — S. 22, 24. — ISBN 966-7022-55-2. (пол.)
17. Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 242. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)
18. Ірина Котлобулатова, Христина Харчук, Ольга Заречнюк. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Академіка Богомольця, 04 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 7 березня 2020.
19. Мельник І. В. Францівка // Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 99. — ISBN 978-966-7022-79-2.

Джерела

• Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
• R. Ż. (Żebrowski Rafał) Schleyen Artur // Polski słownik judaistyczny: dzieje, kultura, religia, ludzie. — T. 2. — 2003. — S. 489—490. — ISBN 83-7255-175-8. (пол.)