|
Вулиця Крехівська (Львів)
Вулиця Крехівська — вулиця у Шевченківському районі міста Львова, в місцевості Клепарів. Сполучає вулиці Джерельну та Базарну[4][5]. ІсторіяНинішню вулицю Крехівську проклали на початку XX століття[6][7]. У 1913 році вулиця отримала назву Ненцького, на честь учасника січневого повстання 1863 року, польського хіміка, лікаря та фізіолога Марцелія Ненцького, у 1950—1993 роках — вулиця Базарна бічна. Сучасну назву вулиця отримала у 1993 році, на згадку про село Крехів, відоме своїм монастирем[8]. ЗабудоваВулиця Крехівська забудована три- та чотириповерховими житловими будинками початку XX століття з елементами у стилі сецесії[9]. Будинки № 1, 2, 3, 5, 7 — триповерхові кам'яниці, збудовані близько 1905 року та прикрашені у стилі декоративної сецесії[7]. У 1910-х роках власником будинку № 7 був Арон Уріх[10], у 1930-х роках власниками були Маркус Тейтелбаум та спілка[11]. За незалежної України на першому поверсі містяться перукарня «Леді», магазини екіпірування, одягу і взуття «Козак» та дитячого одягу. № 4 — триповерхова кам'яниця, зведена на початку XX століття. Асиметричний п'ятивіконний фасад декорований у стилі геометричної сецесії та прикрашений двома балконами у стилі необароко, розташованими над вхідною брамою на лівій вісі фасаду[7]. № 6 — триповерховий житловий будинок, зведений на початку XX століття у стилі сецесії. Фасад симетричний, дев'ятивіконний, декорований у стилі історизму: пілястри коринфського ордеру обрамляють центральну вісь та фланкують фасад, головний вхід та краї фасаду на першому поверсі прикрашені маскаронами у вигляді лев'ячих голів[7]. У 1930-х роках власником будинку був Саломон Барт[11]. За польських часів на першому поверсі містилися пекарні Аустера та Цаґельгайма, на початку XXI століття — магазин електротоварів «Верден»[3]. № 8 — триповерховий житловий будинок, зведений 1910 року у стилі раціональної постсецесії[7]. У 1930-х роках власниками будинку були Еліяш та Сара Фухси[11]. За незалежної України в будинку міститься заклад з наданням послуг встановлення та ремонту сантехніки «Сантехсервіс Плюс». № 10, 11 — наріжні чотириповерхові кам'яниці 1910-х років, декоровані у стилі постсецесії[7]. У 1930-х роках власниками будинку № 11 були Самуель, Хайм та Матильда Фрьонкелі[11]. У міжвоєнний період в будинку працювала слюсарна майстерня «Byt»[3], у наріжнику будинку містився ресторан. На початку XXI століття на першому поверсі будинку містяться магазини жіночого одягу «Бажена» та білизни і трикотажу «Світлана», а у наріжнику — магазин «Солодощі». Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
