Воронезький повіт
Воронезький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця в складі Воронезького намісництва й Воронезької губернії, що існувала у 1779–1928 роках. Повітове місто — Воронеж. Географічне положенняПовіт розташовувався у північній частині Воронезької губернії. Площа повіту в 1897 році становила 4 642,7[1] верст² (5 283 км²). 1926 року — 9 322[2] км ². НаселенняЗа даними перепису 1897 року в повіті мешкало 273 832 особи (77 574 чоловічої статі та 138 798 — жіночої)[1]. За національним складом: росіяни — 98,3%, українці — 0,4%. У губернському місті Воронеж мешкало 80 599 осіб. За підсумками всесоюзного перепису населення 1926 року населення повіту склало 648 819 осіб[2], з них міське — 130 018. ІсторіяПовіт утворено 1779 року у складі Воронезького намісництва. 1796 року намісництво перетворено на Воронезьку губернію. 1928 за новим адміністративним поділом повіт скасовано, територія увійшла до складу Воронезького округу у складі Центрально-Чорноземної області. Адміністративний поділНа 1913 рік повіт поділявся на 20 волостей[3]: Джерела
Примітки
|