Павловський повіт (Воронезька губернія)
Павловський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця в складі Воронезького намісництва й Воронезької губернії, що існувала у 1779–1924 роках. Повітове місто — Павловськ. Географічне положенняПовіт розташовувався в історичній області Слобідська Україна, у центрі Воронезької губернії. Площа повіту в 1897 році становила 3694,4[1] верст² (4 204 км²). НаселенняЗа даними перепису 1897 року в повіті мешкало 157 365 осіб (77 574 чоловіки та 79 615 — жінок)[1]. За національним складом: росіяни — 57,8%, українці — 42,0%. У повітовому місті Павловськ мешкало 7202 особи. ІсторіяПовіт утворено 1779 року у складі Воронезького намісництва. 1796 року намісництво перетворено на Воронезьку губернію. Декретом від 12 травня 1923 повіт скасовано, територія розподілена між Бобровським і Богучарським повітами[2]. Адміністративний поділНа 1913 рік повіт поділявся на 20 волостей[3]: Джерела
Примітки
|