Бобровський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця в складі Воронезького намісництво й Воронезької губернії, що існувала у 1779–1928 роках. Повітове місто — Бобров.
Географія
Повіт розташовувався в історичній області Слобідська Україна, у центральній частині Воронезької губернії, межував на заході з Воронезьким повітом і Коротояцьким повітом, на півдні — Острогозьким повітом, Павловським повітом і Богучарським повітом, на сході — Новохоперським повітом, на півночі — Тамбовською губернією. Площа повіту складала в 1897 8 159,7верст²[1](9 286 км²).
Історія
Повіт було створено в 1779 в складі Воронезького намісництва (з 1796 — Воронезької губернії).
В 1928 році Воронезька губернія і всі її повіти були скасовані. На території Бобровського повіту було створено Бобровский район Воронезького округу Центрально-Чорноземної області[2].
Населення
За даними перепису 1897 року в повіті мешкало 286 745 осіб (142 028 чоловіків та 144 717 — жінок)[1]. За національним складом: українці — 16,5 %, москалі — 83,2 %. У повітовому місті Бобров мешкало 3884 особи.[1]
За підсумками всесоюзного перепису населення 1926 року населення повіту становило 353 858 осіб [3], з них міського населення - 44 941 особа.
Адміністративний поділ
На 1913рік повіт поділявся на 25 волостей:[3]:
- Александровська,
- Бутурлинівская,
- Бобровська,
- Васілєвська,
- Вєліко-Архангєльська,
- Вєрхо-Тішанська,
- Вєрхо-Тойдєнська,
- Козловська,
- Коршєвська,
- Мартиновська,
|
- Масловська,
- Матрєнська,
- Мєчєтська,
- Міхайловська,
- Ново-Курлакська,
- Ново-Покровська,
- Ново-Чигольская,
- Пчєліновська,
- Садовська,
- Сергєєвська,
|
|
Джерела
Примітки
_1781.png)
.png){kind=small}