Бутурлинівка

місто Бутурлинівка
Герб Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Воронезька область
Код ЗКАТУ:	20208501000
Код ЗКТМО:	20608101001
Основні дані
Площа	37,72 км²
Поштовий індекс	397500–397507
Телефонний код	+7 47361
Географічні координати:	50°49′30″ пн. ш. 40°35′20″ сх. д.
Вебсторінка	butur-rn.ru
Мапа
Бутурлинівка
Бутурлинівка у Вікісховищі

Бутурлинівка[1] (рос. Бутурлиновка) — місто районного підпорядкування, адміністративний центр Бутурлинівського району Воронезької області. Історично було розташоване на крайній північно-східній українській етнічній межі[1].

Місто розташоване на північній околиці Калацької височини, на річці Осередь (притока Дону), в 180 км на південний схід від Вороніжа. Залізнична станція Бутурлинівка. Площа міста — 37,72 км².

Історія

В 1740 році на землях графа Олександра Борисовича Бутурлина, подарованих йому імператрицею Єлизаветою Петрівною, була заснована слобода Бутурлинівка. Населення становили вихідці з Лівобережної України. З 1779 входила до складу Бобровського повіту.

З 1896 року діяв паровий млин купців Кащенків. В 1860-1870-і роки на гуральні працював Б. С. Познанський, його враження відбилися в нарисі «Воронізькі хохли» (Киевская старина. 1885. № 4). У 1869—1876 рр. учителем школи працював письменник-мемуарист В. А. Тихонов; цей період висвітлений у його мемуарах «Двадцять п'ять років на казенній службі» (СПб., 1912). В 1900 у слободі Бутурлинівка існували земська лікарня, аптека, богадільня, 4 школи, 2 винокурних заводи, 3 цегельних заводи, парова і 86 вітряних млинів.

17 липня 1917 року Бутурлинівка отримала статус міста. У 1918 році Бутурлинівка була прикордонним пунктом української держави.

Персоналії

• Дремлюга Микола Васильович (1917—1998) — український композитор, педагог.

Див. також

• Східна Слобожанщина
• Бутурлинівка (авіабаза)
• Пряникові коники

Примітки

1. Дольницький М. Географія України. — Мюнхен : Видавниче Товариство “Вернигора”, 1947. — С. 72.