Усманська волость

Усманська волость
Центр	Усмань
Площа	35 325 (1885)
Населення	16 932 осіб (1885)
Густота	43.9 осіб / км²
Наступники	Новоусманський район

Усманська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Воронезького повіту Воронізької губернії з центром у селі Усмань.

Станом на 1885 рік складалася з 15 поселень, 12 сільських громад. Населення — 16 932 особи (7647 чоловічої статі та 8285 — жіночої), 2008 дворових господарств[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	31414	25275
Приватної власності	4657	3122
Казенної власності	16	—
Іншої власності	238	192
Загалом	35325	28589

Поселення волості на 1880 рік[2]:

• Усмань (Велика Усмань, Усмань Собакіна) — колишнє державне село при річці Усмань за 13 верст від повітового міста, 7409 осіб, 897 дворів, 2 православні церкви, 2 школи, 7 лавок, 2 паточних і 9 кромальних заводи, 63 вітряних млини. За 2 версти — винокурний завод, паровий млин.
• Крилово (Риканські висілки) — колишній державний хутір при річці Тамлик, 628 осіб, 76 дворів, православна церква, лавка.
• Рогачевка — колишнє державне село при річці Тамлик, 2905 осіб, 356 дворів, православна церква, школа, 5 лавок, 5 постоялих дворів, 35 вітряних млинів.
• Рикань (Мала Усмань) — колишнє державне село при річці Усмань, 1886 осіб, 280 дворів, православна церква, 6 лавок, 21 вітряний млин.
• Усманські висілки (Верхи) — колишні державні висілки при річці Тамлик, 932 особи, 123 двори, 13 вітряних млинів.
• Ушаково (Риканські висілки) — колишнє державне село при річці Тамлик, 571 особа, 69 дворів, 13 вітряних млинів.

За даними 1900 року у волості налічувалось 40 населених пунктів, 96 будівель та установ, 2160 дворових господарств, населення становило 14 258 осіб (7073 чоловічої статі та 7185 — жіночої)[3].

1915 року волосним урядником був Іван Герасімов, старшиною був Павло Миколайович Єлметьєв, волосним писарем — Павло Іванович Целовальніков[4].

Примітки

1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 186.
3. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с.
4. рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.81-82)

Джерела

• рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.