Володимир Володарович також Володимир Галицький [ 1] 1104 , ймовірно, Перемишль — 1152/1153 ) — князь звенигородський (1124 —1128 ), перемиський (1128 -1141 ), галицький (1141 -1153 ), буський (1151 -1153 ), син Володаря Ростиславича , батько Ярослава Осмомисла , засновник першої галицької князівської династії, перший князь об'єднаного Галицького князівства .
Народився 1104 року[ 2] [джерело? де його батько Володар Ростиславич князював з 1092 по 1124 рр.[ 3] [ 2]
Відомості про те, що Володимирко окрім Звенигородського князівства отримав ще й Белзьке , малоймовірні.[ 4] [ 5] 1124 року, після смерті Володаря Ростиславича, став Звенигородським князем , а його брат Ростислав (?—1128[ 6] [джерело? заволодів Перемишлем, а небожеві Іванові Ростиславичу Берладнику віддав Звенигород . Після смерті двоюрідних братів (братів у перших)[ 2] Ростислава-Григорія ([ 7] Ігоря-Івана Васильковичів (?—1141 [ 8] [ 2] [джерело? зайняв Теребовль і Галич . Об'єднав Перемишльську, Галицьку і Теребовлянську землі , а також ліквідоване ним удільне Звенигородське князівство (після виступу проти нього Івана Ростиславича в 1145 році) в єдине Галицьке князівство [ 2] [ 4] [джерело? Придушив Галицьке повстання 1144 року.
Намагався об'єднати під своєю владою і волинські землі[ 9] Всеволодом Ольговичем зазнав невдачі, виплативши контрибуцію 1400 гривень сріблом та зобов'язавшись підтримувати Ігоря Ольговича . Був союзником Юрія Довгорукого в його боротьбі проти київського князя Ізяслава Мстиславича і допоміг йому здобути Київ [ 10] Угорського королівства , спираючись на союз з візантійським імператором Мануїлом I Комніном . 1152 року уклав мирний договір з угорським королем Ґезою II [ 11] Галицько-Волинської держави .
Помер 1152 [ 2] 1153 [ 12]
Під 1150 роком літопис згадує, як Володимирко Галицький, переслідуючи київського князя Ізяслава, «ста у Киыва, у теремця». М. І. Петров вважав, що цей теремець являв собою князівський заміський двір. М. С. Грушевський локалізовував його на місці пізнішого хутора Теремки (зараз — однойменний житловий масив), Л. Є. Махновець же вважав Теремець селом, погоджуючись з його розміщенням у Теремках.
Правдоподібно,[ 15] Софією , донькою угорського короля Коломана[ 2] [ 12] Книжника [ 15]
↑ Літопис руський [Архівовано 27 листопада 2011 у Wayback Machine .] / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с.
ISBN 5-308-00052-2 ↑ а б в г д е ж Котляр М. Ф Володимирко Володарович [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine .] — С. 622.↑ Котляр М. Ф . Володар Ростиславич [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України . — К . : Наукова думка , 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 615. — ISBN 966-00-0734-5 .↑ а б Войтович Л Перша галицька династія … — С. 6.↑ Навіть якщо припустити, що Ростиславичі виторгували у Андрія Володимировича Белзьке князівство за допомогу проти Польщі, тоді важко повірити, що Володимирко міг утратити ці землі, утримавши немало захоплених волинських територій → Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [Архівовано 31 грудня 2017 у Wayback Machine .] . — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський 2006. — С. 333.
↑ Войтович Л. 22. Ростислав Володарович († 1128) // Князівські династії Східної Європи [Архівовано 21 січня 2020 у Wayback Machine .] .↑ Войтович Л. 27. Ростислав-Григорій Василькович († між 1127/1141) // Князівські династії Східної Європи [Архівовано 21 січня 2020 у Wayback Machine .] .↑ Войтович Л . Перша галицька династія. Генеалогічні записки … — С. 10.↑ Галицьке повстання 1144 . Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 13 травня 2017 .↑ Войтович Л. Перша галицька династія … — С. 6—7.↑ Войтович Л. Перша галицька династія … — С. 8—9.↑ а б Войтович Л. 24. Володимирко Володарович († 1153) [Архівовано 21 січня 2020 у Wayback Machine .] .↑ а б Войтович Л . Перша галицька династія … — С. 9.↑ на думку Л. Войтовича, тут явна помилка: між 1151 та 1154 рр. Мєшко Старий одружився з Євдокією, дочкою Ізяслава Мстиславича, з якою мав трьох синів. Але все ж можливо, що дочка Володимирка була видана за Мєшка і померла відразу після весілля або ж її мужем був Генріх, брат Мєшка, в якого не було потомства → Див.: Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський 2006. — С. 346—347.
Войтович Л .Перша галицька династія. Генеалогічні записки . — Львів, 2009. — Вип. 7 (нової серії 1). — С. 6—10.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.Грушевський М .Історія України-Руси . — Львів, 1905. — Т. 3.Довідник з історії України [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine .] . За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.Каргер М. К. Древний Киев. — М .-Л. : Издательство АН СССР, 1958. — Т. I.Літопис Руський / переклад Л. Махновця. — К . : Дніпро , 1989. — ISBN 5-308-00052-2 . Котляр М. Ф Володимирко Володарович [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України . — К . : Наукова думка , 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 622. — ISBN 966-00-0734-5 .Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій . — К . : Либідь , 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5 .Рыбаков Б. Русские летописцы и автор «Слова о полку Игореве». — М., 1972.Шараневич И .
.svg)
